Пенсії для інвалідів – ліквідаторів – це реалії життя.

Юридична допомога від Спілки інвалідів Чорнобиля.



 

 Юридична допомога від Спілки інвалідів Чорнобиля.

 Цю сторінку започатковано Сергієм Красильніковим у 2009 році звязатися зі мною можна

 : spilkachernobulja.io.ua    - сайт Спілки;
   SPILKA-CHORNOBILA@UKR.NET -  поштова скринька Спілки;

 або по Скайпу -spilkachernobula.

 

Вставляю основные Законы которые помогут Вам в дальнейшем разобраться как Пенсионный фонд обманывает Вас.

 

Надаю корисну інформацію зараз є домовленість з професійним адвакатом про правову допомогу інвалідам та вдовам від початку справи до виконання судового рішення по місту Києву надаю його коордінати:

 Роман Анатолійович моб. тел. 095-282-16-66, 

 

                          З А К О Н  У К Р А Ї Н И

           Про статус і соціальний захист громадян, які

         постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Ссилка: https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=796-12

 

статті : ч.5 ст.1, ст.9,ст10, ч.2. ст.13, ст.14,20,21,22,23,ст.27, ст.30, ст.48, ст. 49, ст.50, ч.4.ст.54, ч.3.ст. 67,ст.71

 

                         З А К О Н   У К Р А Ї Н И

                 Про загальнообов'язкове державне
                       пенсійне страхування

Ссилка: https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1058-15

 

статті : ч.1,ст28, ч.2,ст.42, ч.2,ст 45, ч2,ст.46, ч.2,ст.47

 

                              Закон України

 про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту

Ссилка: https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3551-12

 

статті : ст.13,

 

                              Закон України

КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

  Ссилка: https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2747-15

 

статті : ст.2,8,9,11, 14, 99, 101,104,156, ч.2, ст.183-2, ч.1,ст 256  

 

                       З А К О Н   У К Р А Ї Н И

                 Про судоустрій і статус суддів

Ссилка: https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2453-17

 

                         КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

 Ссилка: https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0

 

статті : ст.1,3,8,9, 19,21,22, 46, 54,56, 85,92,116, 152,

 

                       З А К О Н   У К Р А Ї Н И

                    Про виконавче провадження

Ссилка: https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=606-14

 

статті : 88,90

      

          01.03.2011 рік Пенсії для інвалідів – ліквідаторів  – це реалії життя.

         Сторінку роблю Державною мовою, бо у суді так потребують. 

       Не маючі можливості зробити особистий внесок кожному побратиму на передодні 25 – тих роковин Чорнобильської катастрофи вирішив у такий спосіб  зробити щось корисне для Вас і Ваших родин.  Що треба зробити щоб у Пенсійного фонду відсудити свою пенсію - даю пораду для взагалі обізнаних з цього питання, для всіх киян і усіх інших регіонів  України, тільки прошу враховувати де Ви мешкаєте, З найкращими побажаннями Сергій Петрович Красильніков автор цього проекту:

 

Перший крок - треба написати заяву до Пенсийного фонду і взяти довідку яку Ви отримуєте пенсію за останні три роки з помісячним нарахуванням Вам пенсії даю зразок:

 

                                                                                                             Голові Пенсійного фонду Голосійовського

                                                                                                             району  м.Києва

                                                                                                             Маніти Олега Федоровича

                                                                                  інваліда – ліквідатора 2 групи ЧАЕС

                                                                                                             Мешкаю за адресою: м. Київ 03143, вул.   

                                                                                                             Метрологічна 1 кв. 46, тел. 000–76 –15,

 

 

                                                        ЗАЯВА

 

        Вимагаю призначити і провести перерахунок Державної пенсії особам, віднесеним до категорії І та зв’язку  з втратою годувальника, згідно статті 50,54, пункт 4, з урахуванням вимог ч.3 ст. 67 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ та Конституції України - Законів України які мають пряму дію, з 01.01. 2011 року  мінімальна пенсія за віком складає – 750 гривень згідно Закону “ Про державний бюджет України на 2011 рік” .

       Згідно статті 54, пункт 4 : В усіх випадках пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: 

                  по  І групі інвалідності   – 10 мінімальних пенсій за віком,

                  по  ІІ групі інвалідності   – 8 мінімальних пенсій за віком,

                  по  ІІІ групі інвалідності   – 6 мінімальних пенсій за віком,

                  дітям – інвалідам               - 3  мінімальних пенсії за віком, 

Також вимагаю призначити і провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії І, згідно статті 50, з урахуванням вимог ч.3 ст. 67 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “та Конституції України - Законів України які мають пряму дію, з 01.01. 2011 року  мінімальна пенсія за віком складає – 750 гривень згідно Закону “ Про державний бюджет України на 2011 рік” .

       Згідно статті 50 : Особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах : 

             -        інвалідам І групи   – 100% мінімальної пенсії за віком,

-                     інвалідам ІІ групи – 75% мінімальної пенсії за віком,

            -         інвалідам ІІІ групи, дітям – інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу   –   50 % мінімальної пенсії за віком,

        Призначення і перерахунок Державної пенсії особам, віднесеним до категорії І та зв’язку  з втратою годувальника, згідно статті 54, пункт 4, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії І, згідно статті 50, Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “вимагаю зробити  за останні  три роки  з урахуванням реальної мінімальної пенсії згідно Законів “ Про державний бюджет України на 2009, 2010, 2011  роки”   тобто  2009, 2010, 2011 роки з нарахуванням недорахованої різниці на мій особистий рахунок згідно пенсійної справи, якщо мої вимоги не будуть задоволені у повному обсязі залишаю за собою право звертатися  з позивом до суду на відшкодування матеріальної і моральної шкоди заподіяної  по відношенню до мене з боку Пенсійного фонду Голосійовського району у м.Києві    

        Прошу надати письмову відповідь з роз’ясненням Порядку нарахування,  Державної пенсії особам, віднесеним до категорії І та зв’язку  з втратою годувальника,  згідно статті 54, пункту 4, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії І, статті 50 згідно Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ та Конституції України . Відповідь письмову прошу надати згідно ст.7 , Закону України  “ Про звернення громадян”. 

 

              З повагою,

        інвалід – ліквідатор 2- ої групи ЧАЕС                                          О.Ф. Маніта

          05 січня 2011 року.  

 

 

 

 

Отримавши письмову відповідь від Пенсійного фонду і маючи довідку яку Ви отримуєте пенсію за останні три роки з помісячним нарахуванням Вам пенсії від Пенсійного фонду Ви приступаєте до наступного кроку а саме.

Другий крок – складання Адміністративного позову:

 

 

 

                                                                                   До Голосіївського районного суду м. Києва

                                                                                                                  03127 м. Київ,  вулиця Потехіна 14-а.  

                                                           

                                                           Позивач:

 

  Маніта Олег Федорович

Мешкаю за адресою: м. Київ 03143, вул. Метрологічна 1 к. 46, тел. 257–76 –15,

 

                                                           Відповідач:        Управління пенсійного фонду  України в

                                                                                         Голосіївському районі м. Києва

                                                                                          за адресою: м. Київ 03150, вул. 

                                                                                         Антоновича 70,  т.200-88 –57.

                                                 Співвідповідач:         Управління по нарахуванню та виплаті

                                                                                       пенсій Головного управління пенсійного

                                                                                       фонду України в м. Києві

                                                                                        за адресою :  02094,  м. Київ, вул. Мініна,

                                                                                       4-а,  т. 566-40-35

                                                                             адміністративна справа № 2а -             / 2011

                                                    Адміністративний позов

Про встановлення, перерахунок та стягнення заборгованості з виплат пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою згідно рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, Справа № 1-40/2010, відкрити скорочене впровадження по справі відповідно до п.2 ч.1 ст. 183-2 КАСУ де зокрема зазначено «Скорочене провадження  застосовується  в  адміністративних справах щодо: оскарження фізичними особами рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів  владних  повноважень  щодо   обчислення,   призначення, перерахунку,  здійснення,  надання,  одержання  пенсійних  виплат, соціальних   виплат   непрацездатним   громадянам,    виплат    за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням,  виплат та пільг дітям війни,  інших соціальних  виплат,  доплат,  соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;».

      Я, Маніта Олег Федорович 4 лютого 1952 року народження,(надалі – Позивач), є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС. В результаті якої я втратив здоров'я. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії (копія додаток у справі), Позивача, відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано інвалідом ІІ групи безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії КИЕ-1 № 000850 виданою  з 04.04.2001 року (копія додаток у справі).Рішенням медико-соціальної експертної комісії Позивачу встановлено 2 групу інвалідності, пов'язану з впливом аварії на Чорнобильській АЕС,  з 04.04.2001 року.

     З 04.04.2001 року Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (надалі – Відповідач)  і отримує пенсію як інвалід 2 групи з числа ліквідаторів в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

     В Голосіївському районі  міста Києва, щоб інвалід чи пенсіонер отримав пенсію за певний місяць необхідно :  щоб  Управління Пенсійного фонду в Голосіївському районі м. Києва ( не має рахунку у Державному казначействі м. Києва) зробило розрахунок пенсії згідно пенсійної справи та подало списки з нарахуваннями пенсії до Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві(  має рахунок у Державному казначействі м. Києва ) – яке згідно списків  і здійснює нарахування і виплату пенсій.

       Тому у Адміністративному позові Позивач позивається до Відповідача - Управління Пенсійного фонду в Голосіївському районі м. Києва, а також до Співвідповідача - Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Відповідно до статті 49, Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсія особам, віднесеним до категорії 1 встановлюється:

а)   державна пенсія;

б)   додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Державна пенсія інвалідам 2-ї групи (частина 4 ст. 54) не може бути меншою 8 мінімальних пенсій за віком.    

Відповідно до частини 1 ст. 50 цього закону інвалідам 2-ї групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка встановлюється в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, а згідно частини 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою визначено, що у випадку збільшення розміру про­житкового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом, підні­мається розмір пенсії, відповідно дост.50, ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пен­сії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам в тому числі віднесеним до категорії І. перера­хунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Це та мінімальна  пенсія яку держава гарантує Позивачу за втрату здоров’я. Згідно Закону ця мінімальна пенсія визначається відповідними статтями, які пов’язані між собою, не врахування одної з статей  у результативній частині судового рішення, не дає виконати його у повному обсязі по відношенню до Позивача, а саме застосування статей 50,ч.4. ст. 54  нерозривно пов’язано з врахуванням положень частини 3 статті 67 обґрунтування вказано вище, але обов’язково треба враховувати частину 1 статті 28  Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV  – «встановлено що розмір мінімальної пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність, дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом».

В 1999 році вступив в силу Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966, який дає конкретне визначення мінімальної пенсії за віком. «Цей Закон відповідно до ст. 46 Конституції України (28.06.1996) дає визначення прожиткового мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційних гарантій громадян на достатній життєвий рівень

Ст. 2 цього Закону «Застосування прожиткового мінімуму» встановлює «Прожи­тковий мінімум» застосовується для:

  • Загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації   соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм;
  • · Встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших виплат виходячи з вимог Конституції України та Законів України.

Частина 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування» від 9 липня 2003 року №1058, вказує: «У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 28 цього Закону (ст. 42 доповнено частиною згідно із Законом №2291-15 від 23.12.2004).

Мінімальний розмір пенсій за віком визначено ч.1 ст. 28 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV – «встановлено що розмір мінімальної пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність, дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом».

   Тому Позивач наполягає згідно чинного законодавства -   Відкрити скорочене впровадження по справі відповідно до п.2 ч.1 ст. 183-2 КАСУ де зокрема зазначено «Скорочене провадження  застосовується  в  адміністративних справах щодо: оскарження фізичними особами рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів  владних  повноважень  щодо   обчислення,   призначення, перерахунку,  здійснення,  надання,  одержання  пенсійних  виплат, соціальних   виплат   непрацездатним   громадянам,    виплат    за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням,  виплат та пільг дітям війни,  інших соціальних  виплат,  доплат,  соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;».

      Позивач також просить поважний суд при прийняті рішення застосовувати положення   Статті 256. Постанови суду, які виконуються негайно 1. Негайно виконуються постанови суду про: 1) присудження  виплати пенсій,  інших періодичних платежів з  Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів -  у  межах суми стягнення за один місяць;
       Після вступу в силу даних Законів, Відповідач повинен був самостійно зробити пере­рахунок Позивачу пенсії як інваліду 2-ї групи з втратою 70-ти % працездатності, але цього зроб­лено не було.

Згідно частини 2, статті 11 КАС України  2. Суд  розглядає  адміністративні  справи  не  інакше  як за позовною заявою,  поданою відповідно до цього Кодексу,  і не  може виходити  за межі позовних вимог.  Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі,  якщо це необхідно для повного захисту  прав, свобод  та  інтересів сторін чи третіх осіб,  про захист яких вони  просять.

      У жовтні 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон „Про внесення змін до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В ст. 71 зазначено „ Дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону". У прикінцевих положеннях зазначено „Забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до цього Закону".

Розмір пенсії для інвалідів 2 групи, відповідно до ст. 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинен складати: 750 х 8 = 6000 грн., де - 750 - мінімальна пенсія за віком, 8 - кількість пенсій, а відповідно до ст. 50 вищезазначеного закону, Позивачу повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду 2-ї групи, та має становити: 750 х 75% = 562 грн.50 коп. Загальна сума пенсії: 6000 + 562,50 = 6562 грн.50 коп.

На даний час Позивачу встановлена і виплачується відповідачем пенсія (копія додаток у справі), у розмірах, значно нижчих, ніж гарантовано Конституцією України та Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон 796-ХІІ).

Заявою від 05.01.2011 про призначення, перерахунок пенсії та стягнення заборгованості Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Голосіївському  районі м. Києва, але спочатку  листом від 01.02.2011 року за № 342/12/М-35, а потім листам від 23.02.2011 року за № 651/12/М-35, Позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії та виплаті заборгованості, що виникла, посилаючись на те, що ст. 50 та ст. 54 вищезазначеного закону на Позивача не поширюються.

Позивач вважає, що дії Управління Пенсійного фонду в Голосіївському  районі м. Києва є не правомірні, оскільки Відповідач грубо порушив Позивача права і законні інтереси, суттєво знизив життєвий рівень Позивача.

Обґрунтування поновлення та  подовження процесуальних строків:

      Щодо поновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду, то слід зазначити наступне.

      У відповідності до ст. 5 та 9 КАС України, як правовий акт, який має вищу юридичну силу, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду. Згідно п. 1 статті IV Конвенції відповідальність за ядерну шкоду є абсолютною. Стаття V Конвенції зобов'язує кожну країну, яка підписала конвенцію, забезпечити можливість особам, яким завдана ядерна шкода, реалізувати свої права на відшкодування ядерної шкоди. Стаття VІ Конвенції передбачає строк позовної давності за вимогами про відшкодування ядерної шкоди завданої здоров'ю в тридцять років. П. ч. 1 ст. VI Конвенції надає право країнам, які підписали Конвенцію, збільшувати строк позовної давності в цьому випадку. Всі питання пов'язані з застосуванням Конвенції передбачено вирішувати на підставі закону країни, яка цю Конвенцію ратифікувала. Таким законом є прийнятий 3 грудня 1997 року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Віденської конвенції» № 684/97-ВР, який вніс зміни до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» № 39/95-ВР від 8.02.1995 р. Так згідно ст. 72 цього Закону відповідальність за ядерну шкоду є абсолютною - настає незалежно від встановлення вини оператора (установи, що експлуатує ядерну установку). Стаття 76 визначає, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності, В відношенні Чорнобильської катастрофи, абсолютну відповідальність за ядерну шкоду завдану здоров'ю цим ядерним інцидентом, стаття 73 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» кореспондує до відповідного законодавства України. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , який з 06 червня 1996 року містить повне визнання державою відповідальності за шкоду здоров'ю, втрату працездатності, завдану особам постраждалим від Чорнобильської катастрофи та зобов'язання держави відшкодувати цю шкоду в повному обсязі (стаття 13 закону).

      Враховуючи викладене, Позивач просить поважний суд вважати, що строк для звернення до суду не пропущено, оскільки по даній категорії справ він не застосовується.

Встановлюючи час з якого потрібно зробити перерахунок пенсії та виплату грошових сум  Позивач просить поважний суд враховувати  положення частини 2 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої - нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
      Крім того, Позивач звертає увагу поважного суду що згідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

         Державна Пенсія призначена за втрату здоров’я яка встановлена нормою  ст. 50,  ч.4.ст. 54, Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28 лютого 1991 року № 796 – Х11 гарантується  Державою є Державним зобов’язанням перед громадянином і гарантується Конституцією України, а тому виплата заборгованості   по щомісячної пенсії не може припинятися витоком певного терміну. Початок  перебігу позивної давності ( ст. 261 ЦК України) розпочинається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права. Даним днем є 2009 рік, коли було відповідачем відмовлено в задоволені  Позивачу письмової  заяви про виплату заборгованості. 

     Цивільний Кодекс України ст.ст.  257 Загальна позовна давність 1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки., але стаття 268 ч.3 – на вимогу  про відшкодування  шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю;, а також Законом України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28 лютого 1991 року № 796 – Х11 стаття 1 пункт 5 – соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та згідно Закону України « Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» N 526/96-ВР від 19 листопада 1996 року з змінами і доповненнями, стаття 13Права громадян на відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії - Громадяни, здоров'ю та майну яких завдано шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії, мають право на її відшкодування в повному обсязі відповідно до законодавства.

     Нормою ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства  в Україні встановлено: для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися  інші строки для звернення до адміністративного суду які, якщо встановлено інше, обчислюються  з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 

       Нормою частино1, статті 102 Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

       Правове обґрунтування офіційної індексації внаслідок інфляції в Україні:

 Враховуючії те, що ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», визначено, що виплата пенсіії також відноситься до доходів, що підлягають індексації.

       Відповідно також до ст. 152 Конституції України , матеріальна ( моральна) шкода, що завдана Позивачу діями Відповідача, які були визнані неконституційними, повинна бути відшкодована. При цьому, відповідно  до ч.2 ст. 46 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - пенсія з урахуванням недоплати, що не отримана Позивачем з вини Відповідача, повинна  виплачуватись за минулий час без обмеження з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до  положень  Закону України « Про індексацію грошових доходів населення» за № 1282 –ХІІ від 03.07.1991 р. у  порядку визначеному абзацом 1 п.2 Порядку індексації грошових доходів населення, який затверджений  постановою Кабінету міністрів України № 1078 від 17.07. 2003 р.

      Згідно Закону України « Про індексацію грошових доходів населення» №2505 -ІV від 25 березня 2005 року. Так, згідно статті 2 вищезазначеного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру:

-          пенсії;- стипендії;- оплата праці( грошове забезпечення);- суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;- суми  відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об’єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті. Підтримання купівельної спроможності встановлених  законодавством України соціальних виплат, що мають цільовий і разовий характер( одноразова допомога при народжені дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), здійснюється шляхом підвищення державних соціальних гарантій та інших виплат, виходячи з яких визначаються розміри соціальних виплат, які є об’єктами індексації. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.  

Позивач просить поважний суд  - прийти до висновку, що позовна вимога про виплату пенсії за минулий час починаючи з 01.01.2006 року підлягає задоволенню.

В рішеннях Конституційного Суду України визначено, що пільги, компенсації і га­ранти - є видом соціальної допомоги і невід'ємною частиною конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту і об'єму цього права шляхом прийняття нових Законів або змін в діючі Закони, згідно ст. 22 Конституції України (254к/96БР) не допускається, рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 р. №8-рп/99 (У008р 710-99), від 20 березня 2002 р„ №5-рп/2002 (У005 710-02), від 17 березня 2004 р., №7-рп/2004 (У007р 710-04), від 1 грудня 2004 р., № 20-рп/2004 (У020р 710-04), від 11.10.2005 р. (№8рп/2005)та рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп/2008.

Ухвалюючи Рішення від 9 липня 2007 р. №6-рп/2007 (Ю05р710-07) (справа про соціа­льні гарантії громадян), Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень ста­тей 1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України (254к/96-ВР), статей 4, 27, частини другої статті 38 Кодексу (2542-14) при підготовці, прийнятті та введенню в дію закону про Держ­бюджет. Ця рекомендація ґрунтувалася на правових позиціях Суду, висловлених у зазначе­ному Рішенні, відповідно до яких: стаття 38 Кодексу (2542-14) конкретизує вимоги частини другої статті 95 Конституції України (254к/96-ВР) щодо змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу (2542-14) і змісту закону про Держбюджет; у сукупності вказані статті Кодексу (2542-14) і Конституції України (254к/96-ВР) визначають вичерпний перелік правовідносин, які повинні регулюватися законом про Держбюджет - встановлення тільки доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, а тому закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзаци четвертий, п'ятий, шостий, восьмий пункту 4 мотивувальної частини).

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року зі змінами внесеними Законом України від 9 лютого 2006 року N 3436-IV, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В параграфі 23 цього ж рішення Європейський суд з прав людини зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Згідно параграфу 26 цього ж рішення Європейський суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Бурдов проти Росії",  № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ).

Відповідно до статті 64 Конституції України (254к/96-ВР) право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в України ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодаваством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти у відповідності та в межах повноважень, передбачених Конституцією і Законами України.

Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими   особами.

У Конституції України (254к/96-ВР) Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

      Відповідно до приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням  адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших  суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

      До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь – які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дії чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

  У вирішенні справи прошу суд додатково керуватися статтею 8 КАС України, у відповідності до якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ст.8 КАС, Суд повинен застосовувати принцип верховенства  права  з  урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

 Частиною 1 ст. 9 КАС  України  встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади,  органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, право звернення до  адміністративного суду визначено ст. 104   Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог якої  до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно – правових відносин. 

У ст. 9, Конституції України чинні міжнародні договори визнаються складовою частиною національного законодавства. Про пріоритет міжнародних договорів, що укладені у формі закону, перед національним законодавством йдеться у Законі України "Про міжнародні договори України".

На підставі викладеного та керуючись: статтями 1,3 8, 19, 22, 46, 48, 55,56,152 Конституції України, статтями ч.5 ст.1, ч.2.ст.13,14, 49, 50, 53, 54, 58, 67,71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  ст. ст. 28. 45. 46, частиною 2, статті 47, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",ст.13,75,76 Закону України « Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» N 526/96-ВР від 19 листопада 1996,Закону України “ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” № 2017-ІІІ від 5 жовтня 2000 року, у  частині 4 статті 2,16,17,19,26,  Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року зі змінами внесеними Законом України від 9 лютого 2006 року N 3436-IV, ст.. 2 Закону України  «Про індексацію грошових доходів населення»,  статтями 1, 2, 6, 16, 17, 19,26 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", статтями 2, 4, 6, 8,9,11, 17, 19, 21, 88,99,102, 104, п.2 ч.1 ст. 183-2, ч.1,ст 256  Кодексу адміністративного судочинства України, рішенням Конституційного суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), від 22.05.08 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, Справа № 1-40/2010, рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.05 (справа "Кечко проти України").

                                                ПРОШУ СУД:

  1. 1.         Прийняти Позивача Адміністративний позов і відкрити скорочене впровадження по справі відповідно до п.2 ч.1 ст. 183-2 КАСУ де зокрема зазначено «Скорочене провадження  застосовується  в  адміністративних справах щодо: оскарження фізичними особами рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів  владних  повноважень  щодо   обчислення,   призначення, перерахунку,  здійснення,  надання,  одержання  пенсійних  виплат, соціальних   виплат   непрацездатним   громадянам,    виплат    за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням,  виплат та пільг дітям війни,  інших соціальних  виплат,  доплат,  соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;».
  2. 2.        Прошу поновити термін строку звернення до суду, у відповідності до ст. ст. 5 та 9 КАС України, як правовий акт, який має вищу юридичну силу, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду. Стаття VІ Конвенції передбачає строк позовної давності за вимогами про відшкодування ядерної шкоди завданої здоров'ю в тридцять років. Всі питання пов'язані з застосуванням Конвенції передбачено вирішувати на підставі закону країни, яка цю Конвенцію ратифікувала. Таким законом є прийнятий 3 грудня 1997 року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Віденської конвенції» № 684/97-ВР, починаючі з 01.01.2006 року  .

3.   За відсутністю Позивача, при розгляді справи, керуватися принципом верховенства права,  відповідно до якого зокрема людина,  її права  та  свободи визнаються найвищими   цінностями   та   визначають   зміст   і спрямованість діяльності держави, а також положеннями статей 2,11 КАС України. 

  1. 4.        Визнати дії управління Пенсійного фонду України  в  Голосіївському районі     м.  Києва  по     призначенню і виплаті пенсії як інваліду 2-ї групи з числа ліквідаторів в результаті   аварії  на      Чорнобильській   АЕС, протиправними;
  2. Зобов'язати Відповідача ( Управління Пенсійного фонду України в у Голосіївському районі м. Києва) встановити і  зробити перерахунок та виплату  з моменту звернення з Адміністративним позовом до суду, а Співвідповідача (Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві) нарахувати і виплатити  Маніті  Олегу Федоровичу, 4 лютого 1952 року народження, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії (II групи інвалідності), державної пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком згідно ч.4 ст.54, враховуючі положення ч. 3 ст.67 та щомісячної додаткової пенсію за шкоду, заподіяну  здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком згідно ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого ч. 1 ст. 28, враховуючі положення ч. 3 ст.42 з послідуючими перерахунками у відповідності до зміни розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб згідно вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючі з 01.01.2006 року  за виключенням проведених виплат
  3. 6.       При прийнятті судового рішення Позивач просить поважний суд керуватися ч.1 статтею 256 КАС України  - Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ч.1 ст. 256 КАС України: Постанова підлягає негайному виконанню.
  4. Звільнити Позивача як інваліда 2-ої групи від сплати державного мита згідно зі ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» та відповідно до п.18 частини першої ст.. 20 Закону України “ Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. № 796 – ХІІ ( зі змінами і доповненнями) Позивач звільнений від сплати державного мита( і, відповідно, судового збору) всіх видів.

Додатки:

1.  Копія Адміністративного позову.

  1. Копія заяви від 05.01.2011 року  до Управління Пенсійного фонду в Голосіївському  районі м. Києва.
  2. Копія листа відповіді  від 23.02.2011 року за № 651/12/М-35  від Управління Пенсійного фонду в Голосіївському  районі м. Києва
    1. Копія посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
    2. Копія довідки до акту огляду МСЕК.

6.  Копія експертного висновку.

  1. Копія паспорта 2,3,11 сторінки.
  2. Копія ідентифікаційного коду.
  3.     Документи у копіях для відповідача і співвідповідача.

 «___» __________ 2011рік                                      _________     О.Ф. Маніта

         (Дата)                                                                (Підпис)

 

 

                                                      

                                                                                                          Дніпровський районний суд м. Києва

 

                                                          

                                                           Позивач:

вулиця І. Сергієнко 3, Київ 02105

 

Голуб Олександр Дмитрович

інвалід – ліквідатор 2 групи

Мешкаю за адресою: м. Київ 02092,                                    вул. Алма - Атинська, 3 -в, кв.66, т. 000-00-00. 

 

                                                       Відповідач:     Управління пенсійного фонду  України в

                                                                                Дніпровському районі м. Києва

                                                                                за адресою: м. Київ, 02094, вул.

                                                                                Краківська, 18,  т.292-01-45   

                                               Співвідповідач:      Управління по нарахуванню та виплаті

                                                                               пенсій Головного управління пенсійного

                                                                               фонду України в м. Києві

                                                                                за адресою :  02094, м. Київ, вул. Мініна,

                                                                                4-а,  т. 566-40-35

                                                                                адміністративна справа № 2а -       / 2011

                                      Адміністративний позов

Про встановлення, перерахунок та стягнення заборгованості з виплат пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою згідно рішення Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, Справа № 1-40/2010, відкрити скорочене впровадження по справі відповідно до п.2 ч.1 ст. 183-2 КАСУ де зокрема зазначено «Скорочене провадження  застосовується  в  адміністративних справах щодо: оскарження фізичними особами рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів  владних  повноважень  щодо   обчислення,   призначення, перерахунку,  здійснення,  надання,  одержання  пенсійних  виплат, соціальних   виплат   непрацездатним   громадянам,    виплат    за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням,  виплат та пільг дітям війни,  інших соціальних  виплат,  доплат,  соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;».

          Фактичні обставини справи:  

    Я, Голуб Олександр Дмитрович 18 жовтня 1964 року народження,(надалі – Позивач), є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС. В результаті якої я втратив здоров'я. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії(копія додаток у справі), Позивача, відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано інвалідом ІІ групи безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії КВ-1 № 008497 виданою  з 01.03.2010 року (копія додаток у справі).Рішенням медико-соціальної експертної комісії Позивачу встановлено 2 групу інвалідності, пов'язану з впливом аварії на Чорнобильській АЕС,  з 01.03.2010 року.

     З 07.04. 2010 року Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва (надалі – Відповідач)  і отримує пенсію як інвалід 2 групи з числа ліквідаторів в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

     В Дніпровському районі  міста Києва, щоб інвалід чи пенсіонер отримав пенсію за певний місяць необхідно :  щоб  Управління Пенсійного фонду в Дніпровському  районі м. Києва ( не має рахунку у Державному казначействі м. Києва) зробило розрахунок пенсії згідно пенсійної справи та подало списки з нарахуваннями пенсії до Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві(  має рахунок у Державному казначействі м. Києва ) – яке згідно списків  і здійснює нарахування і виплату пенсій.

       Тому у Адміністративному позові Позивач позивається до Відповідача - Управління Пенсійного фонду в Дніпровському  районі м. Києва, а також до Співвідповідача - Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

 

далі буде продовження)))))

 

продовження

 

        Докази на підтвердження фактичних обставин справи:

 

      Згідно до ст. 54, частини 4, Закону України “ Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи” Позивачу, як інвалідові ІI-ої групи по захворюванню, причинний зв’язок із Чорнобильською аварією якого встановлено Експертною комісією, призначається державна  пенсія, яка не може бути нижче - 8 мінімальних розмірів пенсії за віком. Крім того, у відповідності до ст. 50 цього ж Закону Позивачу, як інвалідові ІІ-ої групи по захворюванню, причинний зв’язок із Чорнобильською аварією якого встановлено Експертною комісією, також  призначається додаткова державна пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю як інвалідові ІI-ої групи у розмірі - 75% мінімальної пенсії за віком.  Згідно ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальній! захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії І Перерахунок пенси здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. 

     Мінімальний розмір пенсій за віком визначено ч.1 ст. 28 Закону України «Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV«у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом». Вище зазначеним Законом встановлено що розмір мінімальної пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність, дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   
            Згідно Закону України“ Про державний бюджет України на 2009 рік ”, та Закону України  № 107 – VІ від 28.12.2008 р. мінімальний розмір пенсії за віком , як і прожитковий мінімум встановлений   для осіб, які втратили працездатність  у розмірі  01.01. 2009 рік 496грн., з 01.04. 2009 рік 496 грн., з 01.11.2009 року – 573 грн..

     Згідно Закону України“ Про державний бюджет України на 2010 рік ”, та Закону України  № 1646 – VІ від 20.10.2009 р. мінімальний розмір пенсії за віком , як і прожитковий мінімум встановлений   для осіб, які втратили працездатність  у розмірі: з 01.01.2010 року 695 грн., 01.04.2010 року 706 грн., 01.07.2010 року 709 грн., 01.10.2010 року 723 грн. 01.12.2010 року 734 грн., з 01.01.2011 року -750 грн.

               Аналогічна  позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від14.08.2008 р.№1406/100/13-08 « Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення ( за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)» ( із змінами і доповненнями, внесеними листом Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2008 року № 1547/100/13-08.

           Статтею 50 Закону України “ Про статус  та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - визначено, що особам, віднесеним  до категорії І, призначається  щомісячна  додаткова  пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірах:  інвалідам ІІ групи – 75% процентів мінімальної пенсії за віком.

            Статтею 54 Закону України “ Про статус  та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії по інвалідності, що  настала внаслідок  каліцтва чи захворювання, і пенсії в зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку,  одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 – 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків,  який визначається згідно із законодавством.

           Згідно з ч.4 ст. 54 Закону України “ Про статус  та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – у усіх випадках розміри державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з  Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по ІІ  групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком. Статтею 71 Закону  № 796 – ХІІ чітко встановлено, що дія положень цього Закону не можуть призупиняться іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

          Перераховуючи статті 50, ч.4 ст. 54  Закону України “ Про статус  та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Відповідач підтверджує право Позивача на отримання державної пенсії як інваліду ІІ ої групи, І категорії згідно цих статей.  При відмові Позивачу у своєму листі відповідач не врахував що з 1996 року  мінімальна пенсія за віком за цей час зростала згідно Законів України та постанов Кабінету Міністрів України  ( доводжу  це у табличному вигляді на свій захист):

 

Уведено Законом України

“Про Державний бюджет”

Дата уведення

Мінімальна трудова

пенсія за віком

Уведено: Законом України, постановою Верховної Ради, або постановою Кабінету Міністрів України №...від ...

дата уведення

мінімальна трудова

пенсія за віком

ЗУ№1058- ІV від 21.10.2007

01.01.2008

440,00грн.

ЗУ№1058- ІV від 21.10.2007

01.04. 2008

495,00грн.

ЗУ№1058- ІV від 21.10.2007

01.10. 2008

525,00грн.

ЗУ № 107 - VІ від 28.12.2007

01.01.2009

545,00 грн.

ЗУ № 107 - VІ від 28.12.2007

01.04.2009

545,00 грн.

ЗУ № 1646 - VІ від 20.10.2009

01.11.2009

573,00 грн.

ЗУ № 1646 - VІ від 20.10.2009

01.01.2010

695,00 грн.

ЗУ № 1646 - VІ від 20.10.2009

01.04.2010

705,00 грн.

ЗУ № 1646 - VІ від 20.10.2009

01.07.2010

709,00 грн.

ЗУ № 1646 - VІ від 20.10.2009

01.10.2010

723,00 грн.

ЗУ № 1646 - VІ від 20.10.2009

01.12.2010

734,00 грн.

 

          Як видно у наведеній таблиці мінімальна пенсія за віком зростала на протязі всього часу  згідно постанов Кабінету Міністрів України і Законів України, а по відношенню до Позивача вона залишається на позначці 16 грн. 62 коп., що є дієвою ознакою бездіяльності при виконанні своїх службових повноважень з невідомих для Позивача причин, що відбувається по відношенню до Позивача на протязі всього часу з 2009 року з боку Відповідача. З таблиці добре видно як Відповідач порушував норми матеріального та процесуального права по відношенню до Позивача.

Розрахунок боргу від недоплат до пенсії:

      місяць

 

Розмір  мін. пенсії за віком у 2009 році ст.54 – 10 мін пен. Ст. 50 -100% мін пен. Для 1 групи інвалідів

Розмір  мін. пенсії за віком у 2010 році ст.54 – 10 мін пен. Ст. 50 -100% мін пен. Для 1 групи інвалідів

січень

496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340.

696 х 8 = 5568, 696 х 75% = 522,         5568 + 522 = 6090.

лютий

496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340.

696 х 8 = 5568, 696 х 75% = 522,         5568 + 522 = 6090.

березень

496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340.

696 х 8 = 5568, 696 х 75% = 522,         5568 + 522 = 6090.

квітень

496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340.

705 х 8 = 5640, 705 х 75% = 528,75, 5640 + 528,75 = 6168,75.

травень

496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340.

 

червень

496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340.

 

липень

496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340.

 

серпень

496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340.

 

вересень

496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340.

 

жовтень

496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340.

 

листопад

573х 8= 4584, 573 х 75% = 429,75. 4584+429,75 =5013, 75.

 

грудень

573х 8= 4584, 573 х 75% = 429,75. 4584+429,75 =5013, 75.

 

Загальна сума за рік

53427, 50 -8626,95= 44800,55

6090 –798,00 =  5292,00

Всього за 2009 рік матеріальна шкода від недоплати до пенсії  складає – 53427,50 -8626,95= 44800 грн. 55 коп. ( сорок чотири тисячі вісімсот гривень 55 копійок)

2009 рік згідно Закону Позивач повинен був отримати пенсію – 53427  гривень. 50 коп.

згідно до довідки Позивач отримав пенсію  з січня по грудень місяці 2009 року на загальну суму – 8626 грн. 95 коп.  разом з додатковою пенсією за втрату здоров’я яка нараховувалася 16 грн. 62 коп. на місяць. Мінімальна пенсія за віком на 01.01. 2009 року  - 496 гривень, на 01.04. 2009 року - 496 гривень, 01.11. 2009 року - 573 гривень. Січень 496 х 8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340. 4340 – 146,05 = 4193,95. лютий  496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340. 4340 – 754,60 = 3585,64. березень 496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340. 4340 – 754,60 = 3585,64. квітень 496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340. 4340 – 762,10 = 3577,90. травень 496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340. 4340 – 762,10 = 3577,90. червень  496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340. 4340 – 762,10 = 3577,90.  липень 496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340. 4340 – 768,80 = 3571,20. серпень 496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340. 4340 – 768,80 = 3571,20. вересень  496 х8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340. 4340 – 768,80 = 3571,20.. жовтень 496 х 8 = 3968, 496 х 75% = 372. 3968+372=4340. 4340 – 783,00 = 3557,00. листопад 573х 8= 4584, 573 х 75% = 429,75. 4584+429,75 =5013, 75. 5013, 75 – 798,00 = 4215,75. грудень 573х 8= 4584, 573 х 75% = 429,75. 4584+429,75 =5013, 75. 5013, 75 – 798,00 = 4215,75. січень 4193,95 + лютий 3585,64  + березень 3585,64  +  квітень 3577,90 + травень 3577,90 + червень 3577,90 + липень 4020,54 +  серпень 3571,20 + вересень 3571,20 + жовтень 3557,00 + листопад 4215,75 + грудень 4215,75 = 44800 гривень 55 копійок. Позивач недоплат недоотримав до пенсії за 2009 рік всього (53427, 50 -8626,95= 44800,55) тобто 44800 гривень 55 копійок.    

2010 рік згідно Закону Позивач повинен був отримати пенсію за січень – 6090  гривень. 00 коп.

згідно до довідки Позивач отримав пенсію  в січні місяці 2010 року на загальну суму 798  грн. 00 коп.  разом з додатковою пенсією за втрату здоров’я яка нараховувалася 16 грн. 62 коп. на місяць,. Мінімальна пенсія за віком на 01.01. 2010 року  - 696 гривень, на 01.04. 2010 року - 705 гривень, 01.07. 2010 року - 709 гривень. 01.10. 2010 року - 723 гривень. 01.12. 2010 року - 736 гривень.  Січень 696 х 8 = 5568, 696 х 75% = 522,  5568 + 522 = 6090.  6090 – 798,00 = 5292,00. 5292 гривень 00 копійки Позивач недоплат недоотримав до пенсії за  січень 2010 року.

        Загальна матеріальна шкода від недоплати до пенсії за 2009 – 2010 роки склала (44800,55 +  5292,00 = 50092,55) = 50092 гривні 55 копійок ( п’ятдесят тисяч дев’яноста дві гривні 55 копійок).

         Правове обґрунтування офіційної індексації внаслідок інфляції в Україні:

 

Тому при прийняті судового рішення Позивач просить врахувати індексацію внаслідок інфляції, яка офіційно відбувалася в Україні.  

         За минулий рік згідно Позовної заяви у нашій державі  відбувалася офіційна індексація внаслідок інфляції ( додаток № 17),  відповідно до ст. 152 Конституції України , матеріальна ( моральна) шкода, що завдана Позивачу діями Відповідача, які були визнані неконституційними, повинна бути відшкодована. При цьому, відповідно  до ч.2 ст. 46 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - пенсія з урахуванням недоплати, що не отримана Позивачем з вини Відповідача, повинна  виплачуватись за минулий час без обмеження з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до  положень  Закону України « Про індексацію грошових доходів населення» за № 1282 –ХІІ від 03.07.1991 р. у  порядку визначеному абзацом 1 п.2 Порядку індексації грошових доходів населення, який затверджений  постановою Кабінету міністрів України № 1078 від 17.07. 2003 р.

         Згідно Закону України « Про індексацію грошових доходів населення» №2505 -ІV від 25 березня 2005 року. Так, згідно статті 2 вищезазначеного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру:

         - пенсії;- стипендії;- оплата праці( грошове забезпечення);- суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;- суми  відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об’єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті. Підтримання купівельної спроможності встановлених  законодавством України соціальних виплат, що мають цільовий і разовий характер( одноразова допомога при народжені дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), здійснюється шляхом підвищення державних соціальних гарантій та інших виплат, виходячи з яких визначаються розміри соціальних виплат, які є об’єктами індексації. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.   

      Тому при прийняті судового рішення Позивач просить врахувати індексацію внаслідок інфляції яка офіційно відбувалася в Україні та відновити норми матеріального та процесуального права по відношенню до Позивача.   Приводжу розрахунок індексації внаслідок інфляції яка відбувалася в Україні за 2009 рік згідно ст. 257, Цивільного Кодексу України, офіційно опублікованих даних Держкомстатом України у тому числі :  за 2009 рік - у розмірі –112,3 %,( газета “ Урядовий Кур’єр” № 3, від 9.01.2010).

 

Таблиця розрахунку індексації в наслідок інфляції за 2009 рік:

 

Рік

 

місяць

 

 

Розмір

Інфляції

%

2009

Розрахунки індексації в наслідок інфляції (грн.) за 2009 р.

 

Розмір

Інфляції

%

2010

Розрахунки індексації в наслідок інфляції (грн.) за 2010 р.

 

січень

102,9 (2,7)

(496 х 8 + 429,75 : 12) х 2,7% = 998,80

102,9 (2,7)

(696 х 8 + 696 : 12) х 2,7% = 592,70

лютий

101,5 (3,4)

(496 х 8 + 429,75  : 12) х 3,4% = 1100,71

 

 

березень

101,4 (3,3)

(496 х 8 + 429,75  : 12) х 3,3% = 1125,45

 

 

квітень

100,9 (2,4)

(496 х 8 + 429,75  : 12) х 2,4% = 996,24

 

 

травень

100,5 (2,2)

(496 х 8 + 429,75: 12) х 2,2% = 985,73

 

 

червень

101,1

 (2,1)

(496 х 8 + 429,75 : 12) х 2,1% = 875,08

 

 

липень

99,9

 (2,1)

(496 х 8 + 429,75  : 12) х 2,1% = 875,08

 

 

серпень

99,8

 (2,1)

(496 х 8 + 429,75   : 12) х 2,1% = 875,08

 

 

вересень

100,8

 (2,1)

(496 х 8 + 429,75 : 12) х 2,1% = 575,08

 

 

жовтень

100,3

 (2,1)

(496 х 8 + 429,75  : 12) х 2,1% = 575,08

 

 

Листопад

101,1 (2,4)

(573 х 8+ 522  : 12) х 2,4% = 775,08

 

 

грудень

100,9      (2,5)

(573 х 8+ 522  : 12) х 2,5% = 795,08

 

 

Сума

індексації

2009 р.

5017,66  

 

592,70   

       Всього індексація внаслідок інфляції за 2009 - 2010  роки – 44800,55 х 0, 112 = 5017,66,  5017 гривня. 66 копійок. ( п’ять тисяч  сімнадцять гривень 66 копійок) індексація внаслідок інфляції за 2009 рік, за 2010 рік – 5292,00 х 0, 112 = 592,70  =  592 гривня. 70 копійок. (індексація внаслідок інфляції за   2010 рік). Всього індексація внаслідок інфляції за  2009 - 2010  роки (5017,66+ 592,70 = 5610, 36) тобто склала -  5610 гривень 36 копійки ( п’ять  тисяч шістсот десять гривень 36 копійки).

      Розрахунки індексації внаслідок інфляції по роках: індексація внаслідок інфляції за 2009 рік – 44800,55 х 0, 112 = 5017,66,  5017 гривня. 66 копійок. (індексація внаслідок інфляції за   2009 рік). за 2010 рік – 5292,00 х 0, 112 = 592,70  =  592 гривня. 70 копійок.(індексація внаслідок інфляції за   2010 рік). Всього індексації внаслідок інфляції за  2009 - 2010  роки  -(5017,66+ 592,70 = 5610, 36) тобто склала -  5610 гривень 36 копійки ( п’ять  тисяч шістсот десять гривень 36 копійки).  Всього з урахуванням індексація внаслідок інфляції  та  матеріальної шкоди від недоплати до пенсії  склала (44800,50 +5610, 36 = 50410,91 )- 50410 грн. 91 коп. ( п’ятдесят тисяч чотириста десять гривень 91 копійка).                                  

     Матеріальну шкоду від недоплати до пенсії ,яку Позивач не до отримав за останні  роки від Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районні м. Києва склала (44800,50 +5610, 36 = 50410,91 )- 50410 грн. 91 коп. ( п’ятдесят тисяч чотириста десять гривень 91 копійка).

 

далі буде продовження)))))

  

продовження

 

Дорогі побратими! Нижче подаю до вашого відома нові матеріали, які можуть бути корисними у розв’язанні проблем вашого соціального захисту.

Сергій Красильніков.07.03.2011 рік

 

Проваве обгрунтування Адміністративного позову:

 

     Відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 р. № 523 “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи” із змінами та доповненнями у всіх випадках  розміри пенсії для інвалідів, щодо  яких установлений зв’язок  із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по ІІ-ій групі інвалідності  8 мінімальних розмірів пенсії за віком.
      Відмовляючи Позивачу в перерахунку розміру пенсії  відповідач  послався на Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 №1, від 28.03.2002 №374, від 26.07.1996  №836, від 27.12.2005 №1293, від28.05.2008 №530, від 16.07.2008 №654, від 20.07.1992 від 11.03. 2009 №198,( лист № 908/09 від 22.07. 2010 року (додаток№3)  
       Позивач вважає дану відмову Відповідача  незаконною, такою, що порушує його  матеріальне і процесуальне право як громадянина, пенсіонера  та інваліда.

      Згідно Указу Президента України  Про Положення про  Пенсійний фонд України від 24.09. 2001 рік № 887/2001,та  Указу Президента України  від 01.03 2001рік № 121/2001  пункт 2 -  Пенсійний фонд України у своєї  діяльності керується Конституцією України та  Законами України, актами Президента України  Кабінету Міністрів України та цім положенням, а також Постановою Пенсійного фонду України № 1-1 від 10 .01. 2007 рік . Розділ “ Нагляд правильності та своечастносі нарахування та призначених пенсій” пункт  д) – перевірка правильності здійснення індексації пенсій. Весь час Відповідач при нарахуванні і обчисленні пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, Позивачу наносилася матеріальна шкода (недорахування пенсії) Відповідачем, що є не законно. Згідно Конституції України і Законів України, тому Позивач вимагає зробити перерахунок за останні три роки згідно Цивільного  Кодексу України ст.257 пункт 1.

         Обґрунтування поновлення та  подовження процесуальних строків:

 

    Державна Пенсія призначена за втрату здоров’я яка встановлена нормою  ст. 50,  ч.4.ст. 54, Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28 лютого 1991 року № 796 – Х11 гарантується  Державою є Державним зобов’язанням перед громадянином і гарантується Конституцією України, а тому виплата заборгованості   по щомісячної пенсії не може припинятися витоком певного терміну. Початок  перебігу позивної давності ( ст. 261 ЦК України) розпочинається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права. Даним днем є 2009 рік, коли було відповідачем відмовлено в задоволені  Позивачу письмової  заяви про виплату заборгованості. 

     Цивільний Кодекс України ст.ст.  257 Загальна позовна давність 1. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки., але стаття 268 ч.3 – на вимогу  про відшкодування  шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю;, а також Законом України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28 лютого 1991 року № 796 – Х11 стаття 1 пункт 5 – соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та згідно Закону України « Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» N 526/96-ВР від 19 листопада 1996 року з змінами і доповненнями, стаття 13Права громадян на відшкодування шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії - Громадяни, здоров'ю та майну яких завдано шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії, мають право на її відшкодування в повному обсязі відповідно до законодавства.

     Нормою ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства  в Україні встановлено: для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися  інші строки для звернення до адміністративного суду які, якщо встановлено інше, обчислюються  з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 

    Нормою частино1, статті 102 Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.  

   Тому прошу поважний суд не відмовити Позивачеві у позові.

Правове обґрунтування позовних вимог:

    Відповідачі, порушували  Конституцію України найвищій закон, норми якого мають пряму дію. У Конституції України: Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою( стаття1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави( стаття3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними ( стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні  змін до чинних законів не може бути звужений( стаття 22), щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, які складовою  конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного ( статті 46, 48). Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовими конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права,  а тому відповідно до частини другої статті 6, частини  другої, статті 19 частини  першої, статті 68  Конституції України вони є загальнообов’язковими,  однаковою мірою мають додержуватися органами  державної влади,  місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання  державою своїх  соціальних Забов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно  призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

     Згідно  частини 2, статті 8 Конституції України встановлено  вимогу щодо Законів України – усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

      Згідно статті 24 Конституції України встановлена рівність громадян  на конституційні права  й волі, й рівність перед законом.

      Згідно статті  22, частина 3  Конституції України – При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

       У відповідності до частини другої статті 19  Конституції України ( №254 к/96 – ВР від 28.06. 1996 р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     Розділ 11 статті 56 Конституції України передбачає “ Кожен  має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльності органів Державної влади, їх посадових і  службових осіб при здійснені ними своїх повноважень. Тому прошу суд не відмовити мені, як Позивачу в моєму позові у повному обсязі.

     Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада УкраїниКонституція не надавала права Парламенту  делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно – правовими актами змінювати положення Законів. А чинним є лише зупинення Верховною Радою України дії  абз. 4 ст. 54, ст. 50 та дію абз.2 , 4 ст. 48 Закону № 796 – ХІІ на 2006 - 2008 роки, яке  було визнане неконституційним.   

    Стаття 116 Конституції України: Кабінет міністрів України: 2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, 3)  забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики : політики у сфері праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

     6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає  Верховній Раді України звіт про його використання, 9) спрямовує і координує роботу міністерств,  інших органів виконавчої влади.

     Стаття 92 Конституції України пункт 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов’язки громадянина, 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім’ї, охорони дитинства, материнства, батьківства, виховання, освіти, культури і охорони здоров’я, екологічної безпеки.

У відповідності до положень статті 147 Конституції України Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та Законів України.

Статтею 150 Конституції України визначено повноваження Конституційного Суду України віднесено, зокрема:  вирішення питань про  відповідність Конституції України ( конституційність), законів та інших правових актів Верховної Ради України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

За змістом статті 152  Конституції України врегульоване процедурне питання, у відповідності до якого, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була  порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні  неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. 

   Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. (додаток №12)   визнано неконституційним,  тобто таким , що  не відповідає Конституції України, положення в редакції Закону України “ Про державний бюджет України на 2006 рік , тому що не відповідає конституційним положенням про гарантування  права на соціальний захист, складовою частиною якого є пенсійне забезпечення за рахунок бюджетних коштів (ст. 46 Конституції України).  Відповідач не згадав про “ Положення Пенсійного фонду України” і посадові інструкції  в яких виписано, що при здійсненні своїх повноважень - Пенсійний фонд України, як вищій орган виконавчої влади і його посадові особи, при виконанні своїх обов’язків керуються, виконують і не порушують  Конституцію України, Закони України, Укази Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно - правові акти та положення Пенсійного фонду України затверджені правлінням. Пенсійний фонд України, як  вищій орган виконавчої влади, є представником  Уряду України, йому делеговано право примати участь у формуванні  Закону України “ Про  бюджету України” приймати участь у розробці і відміні  нормативно - правових актів, постанов Кабінету Міністрів України, вносити від свого імені проекти Законів України до Верховної Ради України і приймати участь в обговорюванні і затверджені їх Верховною Радою України, вносити поправки до діючих Законів України.

Крім Конституції України   по відношенню до Позивача - Відповідач порушив Закон України “ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” № 2017-ІІІ від 5 жовтня 2000 року, у  частині 4 статті 2 вказано – На основі соціальних стандартів визначається розміри основних соціальних гарантій : мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги. Державні соціальні стандарти обов’язково враховуються при розробці програм економічного і соціального розвитку. Також  Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ”, який є обов’язковим до виконання для Відповідача, який є  структурним підрозділом Пенсійного Фонду України, визначено дефініцію “мінімальна пенсія за віком” – вартісна величина для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Стаття 16 Гарантії забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів. Держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів.

Стаття 17 Основні державні соціальні гарантії та порядок визначення їх розмірів. Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.                                                 До  числа основних державних соціальних гарантій включається: 

мінімальний розмір заробітної плати;                                                                              мінімальний розмір пенсії за віком;                                                                              неоподаткований мінімум доходів громадян;                                                                         розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. 

Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.                                                                     

Стаття 18. Інші державні соціальні гарантії

Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Стаття 26. Відповідальність за порушення законодавства про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії.

  Посадові особи, винні у порушенні законодавства про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, несуть відповідальність у порядку, передбаченому законодавством.

    Крім Конституції України  передбачена  кримінальна відповідальність по відношенню до Відповідача  згідно Кримінального кодексу України :

А.) частиною 2 статті 364 якого передбачено: “ зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян.....”.

Б.) частиною 3 статті 365 якого передбачено: “ перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дії, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремих осіб, або держави.....”.

      В.) частиною 2 статті 367 якого передбачено: “ службова недбалість, тобто невиконання, або неналежне виконання службовою особою своїх  службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам.....”.

Також Відповідач  порушує закон і несе відповідальність  по відношенню до Позивача згідно Закону України “ Про державну службу ” :

А.) стаття 10 якого передбачає: “основними обов’язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства, недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов’язаний невідкладно в письмовій формі доповісти посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконання – повідомити вищу посадову особу.”

Б.) стаття 38 якого передбачає: “ Особи , винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну  відповідальність згідно чинного законодавства”.

       Частиною 1 ст. 67  Закону № 796 – ХІІ передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної пенсії за віком та мінімальної заробітної плати.

     Отже,   Законом України № 796 – ХІІ не уповноважено  Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми пенсій, компенсацій і допомог,  змінювати розмір пенсій, компенсацій і допомоги на оздоровлення, встановлені законом, а надано право роз’яснення порядку застосування цього Закону.  Конституційний Суд України не враховує твердження, що встановлення конкретних ( зменшених) сум пенсій, компенсацій і допомоги, допомоги на оздоровлення Кабінетом Міністрів України є виконання норм  Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи” , оскільки вказані дії  Кабінету Міністрів України не реалізують, встановленні Законом, права та гарантії, а змінюють та коректують, встановленні цим законом, права та гарантії в бік їх  зменшення, чим, в свою чергу, порушують його норми, оскільки статтею 71 Закону  № 796 – ХІІ чітко встановлено, що дія положень цього Закону не можуть призупиняться іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

    Окрім того, зазначене право надане Кабінету Міністрів України законом “ Про державний бюджет на 2007 рік” ( №  489 – V від 19.12. 2006 р.), в 2007 році не було реалізоване жодним належним чином, в порядку встановленому законом. А поширювати раніше прийняті з цього питання нормативно – правові акти Кабінету Міністрів України є безпідставними та необґрунтованими з огляду на час надання законом відповідного права і час прийняття відповідних нормативно – правових актів.

     Таким чином,  Позивач вважає,  що здійснення виплати Відповідачем за 2007, 2008,2009,2010  роки згідно постанови Кабінету Міністрів України не є правомірним, тобто таким, що  не відповідає нормам законів України  та Конституції України, як основного закону держави, та порушують норми матеріального та процесуального права по відношенню до Позивача.

     У вирішенні справи прошу поважний суд додатково керуватися статтею 8 КАС України, у відповідності до якої суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

     Також у вирішенні справи прошу суд  застосувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики та рішень Європейського Суду з прав людини.

    В свою чергу, прошу суд вважати необхідним керуватися положеннями Закону України “ Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини “ від 23 лютого 2006 року № 3477 –ІV, який регулює відносини, що виникають у зв’язку з обов’язком держави виконати рішення Європейського Суду з прав людини у  справах проти України :  зі створенням передумов для зменшення числа заяв до  Європейського Суду з прав людини проти України.

   Так статтею 17 Закону України “ Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини “ встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

    Прошу поважний суд не приймати до уваги покликання відповідача з приводу відсутності фінансових можливості бюджетних асигнувань з огляду на наступне.

     До уваги прошу суд взяти практику Європейського Суду з прав людини, зокрема, справа “ Качко проти України” , “ Бурдов проти Росії” , №59498/00,пар. 35, ECHR 2002 –ІІІ (mutatis mutandis), справа Y vonne van  Duyn v. Hoffice( Case 41/74 van Duyn v.  Home Office ;  справа про принцип юридичної визначеності) Про першу, зокрема, зазначено у листі Верховного Суду України  від 07. 2006 року № 1-5/400. Зазначеним листом Верховний Суд України акцентує увагу на те, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно – правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, у випадках коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи  відповідного права.

    Відповідно до приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням  адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших  суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

    До адміністративних судів( зараз до судів І інстанції) можуть бути оскаржені будь – які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дії чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

  Також, право звернення до  адміністративного суду визначено ст. 104   Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог якої  до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно – правових відносин.

    Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України  встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади,  органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі,  в межах  повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Правові позиції Верховного Суду України та Вищого Адміністративного Суду України, за аналогією рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, Київського апеляційного адміністративного суду, рішення Святошинського районного суду м. Києва : 

    Верховний Суд, Рада суддів України; Постанова вiд 03.04.2009 № 7:

 Виявлено випадки неврахування  Вищим  адміністративним судом України практики  Верховного
  Суду  України  також  у  спорах  про стягнення  коштів,  виплату  яких передбачено Законом України
 "Про статус і соціальний захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ). 
Має місце ухвалення судових  рішень на основі  не  цього  Закону  (  796-12  ),  а  підзаконних 

нормативно-правових актів, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року N 836 ( 836-96-п )  "Про компенсаційні   виплати  особам,  які  постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи", тощо.
    Не береться до уваги практика Верховного Суду України у справах  щодо  обчислення  та  перерахунку  пенсій державних службовців, а також пенсій, виплату яких передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).

 

- Саме основне  заключна частина позову  - на яку звертаю Вашу увагу, судді кажуть я дивлюся на першу сторінку позову хто позивається і  останню що людина просить від суду :

 

На підставі викладеного та керуючись: статтями 1,3 8, 19, 22, 46, 48, 55,56,152 Конституції України, статтями ч.5 ст.1, ч.2.ст.13,14, 49, 50, 53, 54, 58, 67,71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  ст. ст. 28. 45. 46, частиною 2, статті 47, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.13,75,76 Закону України « Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» N 526/96-ВР від 19 листопада 1996,Закону України “ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” № 2017-ІІІ від 5 жовтня 2000 року у  частині 4 статті 2,16,17,19,26,   Законом України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року зі змінами внесеними Законом України від 9 лютого 2006 року N 3436-IV, ст.. 2 Закону України  «Про індексацію грошових доходів населення»,  статтями 1, 2, 6, 16, 17, 19,26 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", статтями 2, 4, 6, 8,9, 11,17, 19, 21, 88,99,102, 104, п.2 ч.1 ст. 183-2, ч.1, ст.256  Кодексу адміністративного судочинства України, рішенням Конституційного суду України від 09.07.07 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), від 22.05.08 № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.05 (справа "Кечко проти України").

                                                ПРОШУ СУД:

  1. Прийняти мій Адміністративний позов і відкрити скорочене впровадження по справі відповідно до п.2 ч.1 ст. 183-2 КАСУ де зокрема зазначено «Скорочене провадження  застосовується  в  адміністративних справах щодо: оскарження фізичними особами рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів  владних  повноважень  щодо   обчислення,   призначення, перерахунку,  здійснення,  надання,  одержання  пенсійних  виплат, соціальних   виплат   непрацездатним   громадянам,    виплат    за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням,  виплат та пільг дітям війни,  інших соціальних  виплат,  доплат,  соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;». 
  2.  За відсутністю Позивача, при розгляді справи, керуватися принципом верховенства права,  відповідно до якого зокрема людина,  її права  та  свободи визнаються найвищими   цінностями   та   визначають   зміст   і спрямованість діяльності держави. 
  3. Прошу поновити термін звернення до суду,у відповідності до ст. ст. 5 та 9 КАС України, як правовий акт, який має вищу юридичну силу, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду. Стаття VІ Конвенції передбачає строк позовної давності за вимогами про відшкодування ядерної шкоди завданої здоров'ю в тридцять років. Всі питання пов'язані з застосуванням Конвенції передбачено вирішувати на підставі закону країни, яка цю Конвенцію ратифікувала. Таким законом є прийнятий 3 грудня 1997 року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Віденської конвенції» № 684/97-ВР, починаючі з 01.01.2006 року  .
  4. Визнати дії управління Пенсійного фонду України  в  Дніпровському  районі     м.  Києва  по     призначенню і виплаті пенсії як інваліду 2-ї групи з числа ліквідаторів в результаті   аварії  на      Чорнобильській   АЕС, протиправними;
  5. Зобов'язати Відповідача Управління Пенсійного фонду України в у Дніпровському  районі м. Києва призначити і зробити нарахування, Співвідповідачу Управлінню по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати і виплатити з моменту звернення з Адміністративним позовом до суду Голуба Олександра Дмитровича, 18 жовтня 1964 року народження, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (II групи інвалідності), основну державну пенсію згідно ч.4  ст.. 54 встановивши її  у розмірі 8 мінімальних пенсії за віком та додаткову державну пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю згідно ст. 50. встановивши її у розмірі - 75% мінімальної пенсії за віком, враховуючі положення ч.3. статті 67 згідно вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-ХІІ, встановленої ч. 1 ст. 28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та зробити перерахунок і виплату виниклої заборгованості з 07.04.2010 року з урахуванням індексації в наслідок інфляції, враховуючі попередні виплати з послідуючими перерахунками у відповідності до зміни розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;
  6. При прийнятті судового рішення позивач просить поважний суд керуватися ч.1 статтею 256 КАС України  - Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ч.1 ст. 256 КАС України: Постанова підлягає негайному виконанню.
  7. Звільнити Позивача як інваліда 2-ої групи від сплати державного мита згідно зі ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» та відповідно до п.18 частини першої ст.. 20 Закону України “ Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. № 796 – ХІІ ( зі змінами і доповненнями) Позивач звільнений від сплати державного мита( і, відповідно, судового збору) всіх видів.

Додатки:

 1.  Копія Адміністративного позову.

 2.Копія заяви від 30.08.2010 року  до Управління Пенсійного фонду в Дніпровському  районі м. Києва.

 3.Копія листа відповіді  від 09.09. 2010 року № 841/06  від Управління Пенсійного фонду в Дніпровському  районі м. Києва

 4.Копія довідка Управління Пенсійного фонду в Дніпровському  районі м. Києва  про виплати.

 5.Копія посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 6.Копія посвідчення особи ВВВ.

 7.Копія довідки до акту огляду МСЕК.

 8. Копія експертного висновку.

 9. Копія паспорта 2,3,11 сторінки.

11.Копія ідентифікаційного коду.

 

    Документи у копіях для відповідача і співвідповідача.

 «___» __________ 2010 рік                                      _________      О.Д. Голуб

 (Дата)                                                          (Підпис)

 

 

Отримавши рішення суду І інстанції і суду касаційної інстанції це тільки пів справи.

Треба відслідковувати чи  подав ПФУ апеляційну скаргу, якщо 10 днів пройшло терміново вимагайте від судді видати Виконавчий лист, буває що після суду І інстанції інваліди отримують Виконавчі листи.

Саме основне отримувати пенсію.

Наступним кроком пишете заяву на суддю який пійняв перше рішення про видачу Вам  Виконавчого листа даю зразок заяви:

 

                                                                               Судді Голосіївського районного

                                                                               суду м. Києва В.А. Нежурі 

                                                                               03127 м. Київ,  вулиця Потехіна 14-а.

 

                                                           Позивач:

 

 

 

                                                        Відповідач:  

 

  Д’ячек Світлана Володимирівна

Мешкаючої за адресою: м. Київ 03083, вул. Китаївська14/16 к. 39, тел. 000–59 –98,

 

Управління пенсійного фонду  України в

Святошинському районі м. Києва

 за адресою: м. Київ 03148, вул.

 Корольова 5а    т.273-42- 23   

 

                                              Співвідповідач:      Управління по нарахуванню та виплаті

                                                                               пенсій Головного управління пенсійного

                                                                               фонду України в м. Києві

                                                                                за адресою :02094, м. Київ, вул. Мініна,

                                                                                4-а,  т. 566-40-35

          

                                                                              по адміністративній справі № 2а -152 / 10

 

 

 

         В зв’язку з набранням законної сили 26. 03.2010 року  Постанови Голосіївського районного суду м. Києва  від 15.03. 2010 року по адміністративній справі № 2а -152 /10 за позовом Д’ячек Світлани Володимирівни до Управління пенсійного фонду  України в Святошинському районі м. Києва  та Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві.

       Прошу видати Виконавчий лист Голосіївського районного суду м. Києва .

 

“___”  _______________2010 рік                                     С.В. Д’ячек

 

 21.07.2011 рік. Вставляю рішення суду де гарно виписано строк позивної давності  а саме:

  Щодо поновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду, то слід зазначити наступне.

      У відповідності до ст. 5 та 9 КАС України, як правовий акт, який має вищу юридичну силу, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду. Згідно п. 1 статті IV Конвенції відповідальність за ядерну шкоду є абсолютною. Стаття V Конвенції зобов'язує кожну країну, яка підписала конвенцію, забезпечити можливість особам, яким завдана ядерна шкода, реалізувати свої права на відшкодування ядерної шкоди. Стаття VІ Конвенції передбачає строк позовної давності за вимогами про відшкодування ядерної шкоди завданої здоров'ю в тридцять років. П. ч. 1 ст. VI Конвенції надає право країнам, які підписали Конвенцію, збільшувати строк позовної давності в цьому випадку. Всі питання пов'язані з застосуванням Конвенції передбачено вирішувати на підставі закону країни, яка цю Конвенцію ратифікувала. Таким законом є прийнятий 3 грудня 1997 року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Віденської конвенції» № 684/97-ВР, який вніс зміни до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» № 39/95-ВР від 8.02.1995 р. Так згідно ст. 72 цього Закону відповідальність за ядерну шкоду є абсолютною - настає незалежно від встановлення вини оператора (установи, що експлуатує ядерну установку). Стаття 76 визначає, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності, В відношенні Чорнобильської катастрофи, абсолютну відповідальність за ядерну шкоду завдану здоров'ю цим ядерним інцидентом, стаття 73 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» кореспондує до відповідного законодавства України. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , який з 06 червня 1996 року містить повне визнання державою відповідальності за шкоду здоров'ю, втрату працездатності, завдану особам постраждалим від Чорнобильської катастрофи та зобов'язання держави відшкодувати цю шкоду в повному обсязі (стаття 13 закону).

      Враховуючи викладене, суд вважає, що строк для звернення до суду не пропущено, оскільки по даній категорії справ він не застосовується.

 

Справа №2-а-1718/11

 

                                                               ПОСТАНОВА

                                                           ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

       18 квітня 2011 року суддя Солом'янського районного суду м.  Києва Демидовська А.І., розглянувши    в    порядку    скороченого    провадження    адміністративним    позовом    Втюріна Володимира Миколайовича до Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

                                        ВСТАНОВИВ: 

       21 березня 2011 року до суду надійшла позовна заява Втюріна В.М. до Управлінні Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

      Позивач зазначив, що він перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, встановлена інвалідність 2 групи. Однак, відповідач замість застосування розміру мінімальної пенсії згідно із ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нараховує пенсію у неповному розмірі.

        Він просить поновити строк для звернення до суду; визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування йому державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі іншому ніж передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також відмову у здійсненні перерахунку та виплаті пенсій визначених цим Законом - протиправними; зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва провести з 26.02.2010 р. до моменту звернення до суду, перерахунок призначеної позивачу державної та додаткової пенсій відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України з Солом'янському районі м. Києва призначити, нараховувати та виплачувати позивачу державну та додаткову пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

         У запереченнях проти позову представник відповідача посилається на те, розрахунок пенсії здійснено відповідно до норм діючого законодавства.

Враховуючи те, що дана категорія справ розглядається в скороченому провадженні і сторони не викликаються, то суд розглядає справу за наявними в її матеріалах доказами.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення, в яких він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

       Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Втюрін Володимир Миколайович є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії (а.с.7), інвалідом 2 групи, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою МСЕК № 034056 (а.с. 8).

      Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва і отримує пенсію як інвалід 2-ї групи, яка настала внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідне до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

      Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до І категорії інвалідам групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ст. 54 цього Закону встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 1 категорії 2 групи інвалідності та щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

      Звертаючись до суду позивач просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком з 26.02.2010 р. по момент винесення рішення з урахуванням проведених виплат.

     Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», всупереч положень статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком .

      Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд дійшов висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

     При цьому суд зазначає, що за основу нарахування щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

     Таким чином позивач має право на перерахунок та виплату йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інваліду II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою державної пенсію у розмірі не нижче від 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком.

      Щодо поновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду, то слід зазначити наступне.

      У відповідності до ст. 5 та 9 КАС України, як правовий акт, який має вищу юридичну силу, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду. Згідно п. 1 статті IV Конвенції відповідальність за ядерну шкоду є абсолютною. Стаття V Конвенції зобов'язує кожну країну, яка підписала конвенцію, забезпечити можливість особам, яким завдана ядерна шкода, реалізувати свої права на відшкодування ядерної шкоди. Стаття VІ Конвенції передбачає строк позовної давності за вимогами про відшкодування ядерної шкоди завданої здоров'ю в тридцять років. П. ч. 1 ст. VI Конвенції надає право країнам, які підписали Конвенцію, збільшувати строк позовної давності в цьому випадку. Всі питання пов'язані з застосуванням Конвенції передбачено вирішувати на підставі закону країни, яка цю Конвенцію ратифікувала. Таким законом є прийнятий 3 грудня 1997 року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Віденської конвенції» № 684/97-ВР, який вніс зміни до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» № 39/95-ВР від 8.02.1995 р. Так згідно ст. 72 цього Закону відповідальність за ядерну шкоду є абсолютною - настає незалежно від встановлення вини оператора (установи, що експлуатує ядерну установку). Стаття 76 визначає, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності, В відношенні Чорнобильської катастрофи, абсолютну відповідальність за ядерну шкоду завдану здоров'ю цим ядерним інцидентом, стаття 73 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» кореспондує до відповідного законодавства України. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , який з 06 червня 1996 року містить повне визнання державою відповідальності за шкоду здоров'ю, втрату працездатності, завдану особам постраждалим від Чорнобильської катастрофи та зобов'язання держави відшкодувати цю шкоду в повному обсязі (стаття 13 закону).

      Враховуючи викладене, суд вважає, що строк для звернення до суду не пропущено, оскільки по даній категорії справ він не застосовується.

      З огляду на викладене суд вважає слід задовольнити позовні вимоги Втюріну В.М. про перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком   та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю  у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком з 01.03.2011 р. по день прийняття рішення - 26.02.2010 року.

      Керуючись ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.2,717,94,158,158-163,183-2,256 кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                 ПОСТАНОВИВ: 

       Позов Втюріна Володимира Миколайовича до Управління Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії задовольнити.

      Визнати дії Управлінні Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії Втюріну Володимиру Миколайовичу у розмірі передбаченому ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними.

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м Києва здійснити перерахунок та виплату Втюріну Володимиру Миколайовичу, державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 /о мінімальної пенсії за віком з 26 лютого 2010 року по 21 березня 2011 року відповідно до вимог ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», взявши за основу розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатна, за відповідний період, з урахуванням проведених виплат та виплачувати в подальшому.

     Постанова суду підлягає негайному виконанню.

     Постанова   може   бути   оскаржена   в   апеляційному   порядку   протягом  десяти днів  до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва

     Суддя:                                     А.І. Демидовська

 

 

 

02.06.2011 рік вставляю рішення суду, інвалід 08.05.2011року отримав пенсію 8245 гривень і заборгованість. Бажаю успіхів Сергій Петрович...

 

             

Справа № 2-а-2772/11

 

                                         ПОСТАНОВА

                                  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          09 червня 2011 року                                                                                       м. Київ

         Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

          головуючого      судді Шевченко Л. В.,

          при секретареві          Прохоровій К. Д.,

          розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Міщука Сергія Прохоровича до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

                                                                  встановив:

         У травні 2011 року Мі щук С. П. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

         Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом II групи, а тому відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

          Однак відповідач сплачує йому пенсію у меншому розмірі, ніж передбачено цим Законом, посилаючись при цьому на постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 та від 16.07.2008 № 654. Позивач вважає, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу та підлягає застосуванню, а тому він просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо виплати йому пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача з 22.05.2008 по день звернення до суду нарахувати та виплатити йому пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та в подальшому робити перерахунок розміру пенсії у зв'язку з підвищенням розміру мінімальної пенсії, а також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 2000 гри.

           Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 17.05.2011 позов в частині позовних вимог за період з 22.05.2008 по 10.11.2010 залишено без розгляду, а в іншій частині відкрито скорочене провадження.

            08.06.2011 до суду надійшли письмові заперечення відповідача проти позову, у яких він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що на виконання вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Кабінетом Міністрів України були прийняті постанова від 03.01.2002 № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» та постанова від 27.12.2005 № 1293 «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Надалі порядок обчислення пенсій по інвалідності визначається постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», яка набрала чинності з 01.07.2008.

          Зазначені постанови є чинними, не скасовані, не визнані неконституційними, тому підлягають застосуванню. З огляду на це пенсія нараховувалася і виплачувалася позивачеві відповідно до вимог чинного законодавства.

           Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

          Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

           Судом встановлено, що Мішук С. П. є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення № 159031 (а.с. 7). Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи та визнано інвалідом II групи, що підтверджується копією довідки МСЕК № 075627 від 25.05.1999 (а.с. 8). Причина інвалідності пов'язана з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС.

          Позивач перебуває на обліку в УПФ в Солом'янському районі м. Києва і отримує пенсію по інвалідності, як інвалід II групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждаєш внаслідок Чорнобильської катастрофи».

           Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян. які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № Ю-рп/2008) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

            Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № Ю-рп/2008) в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

            При обчисленні та виплаті пенсії позивачеві відповідач керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530.

            Згідно з під п. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», установлено, починаючи з 1 липня 2008 р. доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) досягали таких розмірів: в інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році - 1090 грн.

            Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 20 відсотків прожиткового мінімуму. встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

        Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт. який має вищу юридичну силу.

        Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд прийшов до висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

         Частиною 5 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок - каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

          Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком, що встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

         З положень ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

        Розмір мінімальної пенсії за віком, що встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, слід визначати, виходячи із положень Законів України про Державний бюджет на відповідні роки.

         Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання УПФ України в Солом'янському районі м. Києва здійснювати в подальшому перерахунок пенсії у разі збільшення мінімальної пенсії за віком, то вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

         Відповідно до ч. 1 ст. 2 КЛС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

         Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

          Проте, суд одночасно звертає увагу на те, що згідно з ч. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1. 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

          Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

         Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог  в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін та третіх чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

          У позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити йому пенсію по день звернення до суду.

          Однак суд у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії, або встановлення такого права в судовому порядку, не мас підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком.

          З огляду на вищевикладене відсутні підстави для зазначення кінцевої дати здійснення перерахунку.

          Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоїн ґрунтуються на вимогах закону, тому підлягають частковому задоволенню.

         Згідно з ст. 16 КАС України кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді, яка надається в порядку, встановленому законом. Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами.

        Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором. несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом

       Позивач 14.04.2011 уклав договір з адвокатом Оберемком Р. А. про надання правової допомоги (а.с. 15-17) та відповідно до квитанції від 15.04.2011 сплатив йому 2 000 грн. (а.с. 18).

Проте позивачем не надано доказів того, що вищезазначена особа дійсно є адвокатом та має право на заняття адвокатською діяльністю.

       З огляду на викладене, підстави для стягнення витрат на правову допомогу відсутні.

       Керуючись Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями ст. ст. 9-11, 16, 69-71, 86, 90, 158-162, 183-2, 254, 256 КАС України, суд -

                                                         постановив:

      Позов Міщука Сергія Прохоровича задовольнити частково.

      Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва щодо виплати пенсії Міщуку Сергію Прохоровичу з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

       Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва нарахувати та виплатити Міщуку Сергію Прохоровичу пенсію, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 10 листопада 2010 року, з урахуванням виплачених сум.

       В іншій частині позовних вимог відмовити.

       Постанова підлягає негайному виконанню.

       Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження після закінчення апеляційного розгляду справи.

       Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

 

Головуючий

 

 

 

 

                                                                                Справа №2-а-594/2011

                                       

                                                ПОСТАНОВА

                                           ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

08 лютого 2011 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Борисова О.В.

розглянувши  адміністративну  справу  за  позовом  Журова  Віктора Ігоровича до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,

                                                   ВСТАНОВИВ:                                                         

 Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про  визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

 В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що він є інвалідом І групи в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії  на  ЧАЕС,  та  є  особою  яка  постраждала  внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії.                                                                               

 З посиланням на  норми Конституцію України, ст,ст.48, 67 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи",  ст.28  "Про  загальнообов'язкове  державне страхування" позивач вважає дії відповідачів протиправними та просить суд  зобов'язати управління  Пенсійного  фонду  України  в Оболонському районі м. Києва провести йому,  як особі,  що постраждала внаслідок Чорнобильської  катастрофи  І  категорії  І  групи  інвалідності зробити перерахунок

та  виплату  основної  пенсії  з  розрахунку  не  нижче  10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсію за шкоду,  заподіяну здоров’ю в розмірі 100% від мінімальної пенсії за віком з 01.01.2007 року,

    Відповідно до ст. 183-2 КАС України суд розглядає справу у скороченому порядку.

    Відповідач управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі одержавши копію ухвали про відкриття скороченого провадження, копію позовної заяви та додані до неї документи,  заперечення проти позову не надав. 

        Ухвалою Оболонського  районного  суду  м. Києва  від  18.01.2011р. адміністративний позов Журова В. І. до управління Пенсійного фонду  України в Оболонському районі м. Києва в частині позовних вимог про визнання дій протиправними,  зобов'язання провести перерахунок та виплату державної та за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з  01.01.2007 по 09.07.2010 року залишено без розгляду.  

     Судом встановлено,  що  позивач  перебуває  на  обліку  в  управлінні Пенсійного фонду  України  в  Оболонському районі м.  Києва,  являється, інвалідом  1  групи внаслідок захворювання,  пов'язаного  з  ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та відноситься до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.  

      Позивач звернувся із заявою до УПФ в Оболонському районі м. Києва про перерахунок державної та додаткової пенсії відповідно до Закону  України статус і  соціальний захист громадян,  які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи", на що відповідач надав письмову відмову.

     Розділ 6 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"  (надалі  спеціальний закон) передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Стаття 49 цього розділу  визначає  пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: 1) державної пенсії; б) додаткової  пенсії  за  шкоду,  заподіяну  здоров'ю,  яка  призначається після виникнення права на державну пенсію.

     Згідно зі ст50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії І, призначається  щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 1  групи - у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком.

 

Нормами ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним  до категорії 1, зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача, як такого, що віднесений до категорії 1.                                              Частиною 4  ст.54  Закону України  "Про статус  і  соціальний  захист громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської   катастрофи’’ передбачено,  що  в усіх  випадках пенсія  інвалідам  І  групи,  у яких встановлений зв'язок  захворювання з наслідками аварії на ЧАЕС, не повинна бути нижчою 10 мінімальних пенсій за віком.

Згідно  ч.3  ст.61  спеціального  Закону  у  разі  збільшення  розміру, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений  відповідно до статті 54 цього Закону,  а також розмір додаткової пенсії за шкоду,  заподіяну здоров’ю,  особам,  віднесеним до категорії  1,2,3,4,  розмір щомісячної компенсації сім'ям  за  втрату  годувальника  внаслідок  Чорнобильської катастрофи.  Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового

 розміру прожиткового мінімуму                                                                                                                  Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення,  затвердження  та  врахування  при  реалізації  державою конституційної гарантії громадян на достатній  життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року №966-14, а також, Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від  5  жовтня  2000  року №2017-ІП,  згідно  статті  1  якого прожитковий мінімум  використовується для визначення,  у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове   державне   пенсійне   страхування" встановлюється  у розмірі прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що дії управління Пенсійного фонду України в Оболонському  районі м. Києва про відмову в проведенні перерахунку основної та додаткової, пенсії  є протиправними  та вважає необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України є Оболонському районі м. Києва  здійснити  перерахунок  державної  та  додаткової  пенсії  позивача і проводити  йому відповідні виплати з урахуванням попередніх виплат  як  учаснику ліквідації  наслідків аварії на ЧАЕС  І  категорії інваліду І групи  з розрахунку  не нижче 10 мінімальних пенсій за віком, виходячи  з  розміру  пенсії,  встановленої  ст.28  Закону  України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно вимог ст.50 Закону України «Пре статус і1  * захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи»  з  розрахунку  100  %  від  мінімальної  пенсії  за  віком, встановленої  ст.28  Закону  України  «Про  загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування» з 10.07.2010 року з урахуванням проведених виплат. При цьому, суд приймає до уваги загальні засади пріоритету законів над підзаконними  актами  при  розрахунку  державної  та  додаткової  пенсії, передбачених ст.ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист постраждали   внаслідок   Чорнобильської   катастрофи" застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений в Законі про Державний бюджет України на відповідний  рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за  віком.  Суд не вбачає необхідності  конкретизувати,  з яких розмірів  прожиткового  мінімуму  слід  проводити  позивачу  нарахування, дані розмірі та періоди,  з яких ці розмірі встановлюються, визначено Законами України про Державний бюджет.

    Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого  самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти  лише на підставі та в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     При цьому, частиною 1 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" від 3.02.1991  р.  № 796- XII  встановлено,  що розміри доплат,  пенсій і компенсацій підвищується Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

     Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів., або внесення змін  до чинних законів, не допускається  звуження  змісту, або обсягу існуючих прав і свобод.                                         

    Крім  того,  враховуючи  особливий  статус  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  та  обумовлену  необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України 05.10.2006 року доповнила Закон №796-ХІІ статтею 71, в якій встановлено, що дія положень, цього закону не може призупинятись   іншими законами, крім законів про внесення змін до цього  Закону, і зазначена норма, на думку суду, має пріоритетне застосування. 

     При цьому, суд визначає початковий строк проведення даних виплат і не визначає кінцевий термін, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, та враховуючи, що дані соціальні виплати, зокрема пенсія (державна і додаткова) відповідно до розпоряджень Управління Пенсійного фонду призначаються довічно.

     Суд відмовляє позивачу  у відшкодування йому 2000 грн. за надання і правової допомоги, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження сплати позивачем  вищевказаної суми, крім того розмір  компенсації витрат передбачений Постановою Кабінету Міністрів України « Про граничні розмірі компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних-справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27.04.2006 року № 500.

     На підставі викладеного, керуючись ст. 183-2 КАС України, ст.ст.8, 19,92;; Конституції   України,  ст.28  Закону  України  "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про статус та соціальний громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи," суд, -

                                                ПОСТАНОВИВ: 

Позов Журова Віктора Ігоровича  задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва протиправними.                                                                                                                                      Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва  провести перерахунок та  виплату Журову Віктору  Ігоровичу як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інваліду І групи державної пенсії згідно вимог ст.54 Закону України «Про статус і соціальний  захист  громадян,  які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 10 мінімальних пенсій за віком,  виходячи з розміру пенсії, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну. здоров'ю згідно вимог ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи» з розрахунку 100 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 10.07.2010 року з урахуванням проведених виплат.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної  скарги,  якщо  скаргу  не  було  подано.  Якщо  було  подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова   може   бути   оскаржена   до   Київського   апеляційного адміністративного суду, через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання її копії

 Суддя            О.В.   Борисова

 

 

Справа №2-А-70/11

                              ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» січня 2011 року                                                                                            м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді                      САВЛУК Т.В.                                                                                                     при секретарі                                 Зелді Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративний позов Голуб Олександра Дмитровича до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання неправомірними дій відповідачів та забов’язання призначити та виплачувати основну та додаткову пенсію відповідно до статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

                                             встановив:

         Голуб ОД. , звертаючись з адміністративним позовом до суду, просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва по призначенню і виплаті пенсії як інваліду 2-ої групи з числа ліквідаторів в результаті аварії на Чорнобильській АЕС протиправними: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва призначити з моменту звернення з адміністративним позовом до суду Голуба Олександра Дмитровича, 18 жовтня 1964 року народження, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (II групи інвалідності), основну державну пенсію згідно ч.4 стт.54 встановивши її у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову державну пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю згідно ст..50, становивши її у розмірі - 75% мінімальної пенсії за віком, враховуючи ч.3 статті 67 згідно вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 2802.1991 р №796-ХІІ, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для особі, які втратили працездатність, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, коригується декілька разів на рік і встановлюється Законами України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» на відповідний рік, та зробити перерахунок і виплату виниклої заборгованості з 07 квітня 2010 року з урахуванням індексації внаслідок інфляції, враховуючи попередні виплати.

        Свої позовні вимоги Голуб О.Д. мотивує тим, що він являється ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС, виконуючи свій громадський обов'язок він втратив здоров'я, рішенням медико-соціальної експертної комісії йому було встановлено II групу інвалідності, пов'язану з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС з 01 березня 2010 року, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва і отримує пенсію як інвалід II групи з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

         Позивач  вважає,   що на даний час йому встановлена і виплачується основна держана пенсія та .... додаткова пенсія, за шкоду заподіяну здоров'ям, у розмірах, значно нижчих, ніж гарантовано Конституцією   . України та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". ЗО серпня 2010 року він звернувся до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва з заявою про здійснення перерахунку пенсії та стягнення заборгованості по пенсії, але йому було відмовлено в перерахунку пенсії та виплаті заборгованості.

        Позивач Голуб О.Д. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

       Представник позивача Красильніков С.П. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

       Уповноважений представник відповідача - Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду письмову заяву, згідно якої просив справу розглянути у відсутність їх уповноваженого представника, проти позову заперечують з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, які долучено до матеріалів справи, (а.с.34-38)

        Уповноважений представник відповідача Головного Управління Пенсійного фонду України місті Києві - Немеша С.М. в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в позові відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, які залучено до матеріалів справи, (ас. 36-37)

       Заслухавши пояснення, позивача, представника позивача, представника відповідача Немеша С.М., дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

      Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати  годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

      Згідно ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

     Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

     Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, позивач Голуб О.Д. є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.13).

Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, позивача, відповідно "о положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано інвалідом II групи з 01 березня 2010 року.

      З 07 квітня 2010 року Голуб О.Д. перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва та отримує пенсію по інвалідності ЧАЕС в розмірі фактичних збитків в розмірі 1565,40 грн., що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 06 вересня 2010 року за №6460. (ас. 18)

      Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

     Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

     Вказані норми Закону були змінені 28.12.2007 року, нова редакція зазначених статей 50, 54 Закону набрала чинності з 01.01.2008 року, проте, вказані зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

     Згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

      За таких обставин, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону від 19.12.1991 року, 01.07.1992 року, позивач мав право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком з 14.11.2008 року.

     Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).

    Умови призначення і виплати пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

     Призначення і виплата такої допомоги здійснюється Управліннями пенсійного фонду України в районних, районних у містах Києві та Севастополі за місцем реєстрації або місцем проживання постраждалих осіб.

       За таких обставин Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва є належним відповідачем в даній справі.    -

      Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2, 3, 4 встановлюються у вигляді:

а)           державної пенсії;

б)           додаткової    пенсії    за    шкоду,     заподіяну    здоров'ю,    яка    призначається    після    виникненню права на державну пенсію.

      Частиною 1 ст. 33 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності.

      Згідно до п. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що в усіх випадках розмір пенсій по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим - по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Зі змісту статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

       За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

      Згідно ч. З ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

      Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

     Таким чином, для позивача, як інваліда II групи з 07 квітня 2010 року, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен був розраховуватися виходячи з наведених розмірів.

      Суд не приймає доводи відповідача в тій частині, що відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з настанням інвалідності або втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва керувався розміром, визначеним постановами КМУ від 03.01.2002 року №1, 27.12.2005 року №1293, а відповідно до ч. 5 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

      Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

       Безпідставними визнано посилання відповідачів на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 т 54 Закону України "Про статус ~а соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.

      Таким чином, доводи Управління пенсійного фонду про призначення пенсії постраждалим виключно на нормах, які встановлені Постановами Кабінету Міністрів України, не можуть прийматись судом як доказ правомірності діянь відповідача, оскільки вказані правовідносини регулюються Законами і саме Законом чітко вказаний розмір таких пенсій.

      Відповідно до ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень і зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

      Згідно зі ст.71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

      Однак, відповідачем не надано жодних доказів того, що посадовими особами Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва вживалися будь-які дії, в тому числі щодо направлення бюджетних запитів на збільшення сум призначення виплат, проведення нарахування виплат, направлених на виконання положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, як1 постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

        Отже, суд вважає доведеним факт протиправного діяння (бездіяльності) відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, а також факт протиправного діяння (дій) щодо відмови позивачу в здійсненні перерахунку пенсій.

      При розгляді даної справи, встановлюючи час, з якого потрібно зробити перерахунок пенсії та заборгованості, що виникла у відповідача перед позивачем, суд враховує положення частини 2 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

     Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Голуб О.Д щодо визнання діяння (дії та бездіяльність) Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві по нарахуванню а також відмови в здійсненні йому перерахунку пенсії як інваліду 2групи з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії з 07 квітня 2010 року , а також відмови в здійсненні перерахунку та виплаті протиправними та щодо зобов'язання відповідача встановити позивачеві, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, державну пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, зробити перерахунок та виплату заборгованості по день винесення постанови суду, з урахуванням проведених позивачеві за цей період виплат.

      Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині призначення з моменту зверхня з адміністративним позовом до суду основної та додатково: пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у відповідності до положень ст.50,54 Закону України положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , оскільки права та законні інтереси позивача на отримання пенсії не порушено з боку відповідачів, які у встановленому чинним законодавством порядку та в межах своєї компетенції призначили позивачу основну держану пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, ці обставини не заперечуються позивачем, а предметом даного спору є відновлення порушених прав позивача в частині розміру нарахованої та триманої позивачем щомісячно основної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю.

       Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06.02.2003 р. №491-І/, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. За правилами п. З Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» за № 1078, від 17.07.2003 року до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»; додаткова пенсії, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму. Таким чином, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва зробити порахунок і виплатити виниклу заборгованість основної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю «з урахуванням індексації внаслідок інфляції, враховуючи попередні виплати», оскільки виплата заборгованості по соціальним виплатам носить разовий характер, тому не може бути об'єктом індексації.

        Згідно п. 18 ч 1 ст. 4 Декрету «МУ «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 року позивач  звільнений від сплати судового збору.

       Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст.19, 46, 55, 152 Конституції України, ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст. 33 Закон України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» за № 1078 від 17.07.2003 року, ст.ст. 1, 2, 5, 90, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

                                                постановив:

       Позов задовольнити частково.

       Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті Голуб Олександру Дмитровичу , як інваліду ІІ-ої групи, основної та додаткової пенсії встановленої особі , яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 04 квітня 2010 року.

       Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та Головне управління Пенсійного фонду України провести перерахунок основної та додаткової пенсії Голуб Олександру Дмитровичу, як інваліду II групи з числа ліквідаторів в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, згідно ч4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову державну пенсію за шкоду. заподіяну здоров'ю згідно ст.,50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 75% мінімальної пенсії за віком, враховуючи ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з моменту її призначення, тобто 07 квітня 2010 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

        В іншій частині позовних вимог відмовити.

       Постанова суду може бути оскаржена до Київською апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня її проголошення Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою яка її подає до суду апеляційної інстанції.     

Суддя

 

                 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-70/11

                                            УХВАЛА

                                ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 липня 2011 року                                                                                               м. Київ

     Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

     головуючого судді:              Бєлової Л.В.

     суддів:                                  Безименної Н.В., Гром Л.М.

     розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві та апеляційну скаргу Управлінню пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва на постанову Дніпровського районного суду м. Києва по справі за позовом Голуба Олександра Дмитровича до Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, Головного управління пенсійного фонду в м. Києві про визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату допомоги,

                                                        ВСТАНОВИВ:

     Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 січня 2011 року позов задоволено частково. Судом визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язав його нарахувати і виплатити позивачу недоплачену надбавку до пенсії з 04 квітня 2010 року.

     В іншій частині позовних вимог відмовлено.

     На вказану постанову відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову.

     Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом II групи захворювання, пов'язаного з впливом і  аварії на ЧАЕС.

     У відповідності до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

      Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

      Так, у ч. 4 ст. 54 цього Закону визначено, що державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.

      За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

      Положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» містять пряму вказівку, що під час визначення розміру таких пенсій за основу їх обчислення як розрахункова величина береться мінімальна пенсія за віком.

      Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

       На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197,198, 200, 205, 206 КАС України, суд

                                                             УХВАЛИВ: 

       Апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 26 січня 2011 року — без змін.

       Ухвала остаточна і оскарженню не

       Головуючий  суддя:                 

       Судді:

 

                                                                                                                       №2А-140411.

                                      П О С Т А Н О В А

                                        Іменем України

18.05 2011 року Голосіївський районний сул м. Києва у складі:

головуючого судді          Плахотнюк К.Г

при секретарі                   Коноплястій О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Моніти Олега Федоровича до Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві - про визнання протиправною бездіяльності по нарахуванню та здійсненню перерахунку і виплати недоотриманої пенсії.

                                                    встановив:

Моніта О.Ф. 10 03 2011 року звернувся в сул з позовом до Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва. Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві - про визнання протиправною бездіяльності по нарахуванню та здійсненню перерахунку і виплати недоотриманої пенсії.

Зазначав, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва. Згідно довідки МСЕК віл 04. 04. 2001 року №000850. йому встановлена 2 група інвалідності безстроково, має посвідчення особи, яка постраждала юк Чорнобильської катастрофи 1 категорії, видане 25.02 2002 року. Як особа, постраждала внаслідок  Чорнобильської  катастрофи, відповідно до ст.ст. 50, 49. 54 ч.4 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» віл 28.02.1991 р. (далі - Закон України про ЧАЕС), він мас право на отримання державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду   заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Мінімальна пенсія за віком

відповідно до . і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність:  прожитковий мінімум визначається на кожний рік законами «Про Державний бюджет України» Отримує державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в значно нижчому розмірі, в зв'язку з чим звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м Києва із заявою про проведення перерахунку державної та додаткової пенсії відповідно до положень Закону про ЧАЕС. У такому перерахунку йому було відмовлено з посиланням на Постанови Міністрів України №530 від 28.05.2008 року та №198 від 11.03.2009р. Також вважає безпідставними посилання Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», визначене ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсії, що призначається Законом. Посилається на те. що законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком Просив  визнати неправомірними дії відповідачів щодо нарахування та виплати зазначеної державної та додаткової пенсії з порушенням вимог Закону України про ЧАЕС.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва провести перерахунок а Управління  по нарахуванню та виплаті пенсій та виплату, з урахуванням проведених виплат, з січня 2010 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну

здоров’ю в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Визнати за ним право на отримання: додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. згідно ст.50 Закону України  про ЧАЕС - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст.28 Закону   України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, державної пенсії, згідно ст.54 Закону України про ЧАЕС - у розмірі, не нижчому  8 мінімальних  пенсій за  віком,  встановленої ч.І  ст.28 Закону України «Про  загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування», і урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

     У  судовому засіданні позивач підтримав заявлений ним позов, просив задовольнити його вимоги у повному обсязі.

   Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в судовому засіданні позов не визнала, надала письмові пояснення Також зазначила що Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пунктом 28 Розділу П внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема до ст.51, та встановлено що особам.

Віднесеним до  категорії 2. щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю. призначається в розмірі 20 % від прожиткового мінімуму для не працюючих осіб.

  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 внесені до Закону про ЧАЕС зміни визнанні неконституційними. З 22 05.2008 року набрала чинності Постанова КМУ «Деякі питання соціального захисту громадян» від 28.05.2008р.№530

якою зазначені мінімальні розміри пенсій, розміри додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, ці розмір компенсації в разі втрати годувальника, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік. що визначаються залежно від прожиткового  мінімуму, встановлюються відповідними Законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами КМУ Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у 2008 ропі. З 01. 03.2009р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від І і.03.2009р. №198 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» проведено підвищення пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Просив у позові відмовити, посилаючись на відсутність правових підстав для перерахунку

пенсій позивача у бік збільшення на підставі зазначених в позові нормативно-правових актів. Крім того, посилався на пропущення позивачем визначеного ч.2 ст.99 КАС України строку звернення з позовом до суду, проте повідомлену позивачем причину пропуску

зазначеного строку вважав поважною.

Представник відповідача Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління пенсійного фонду України в м Києві в судове засідання не заявився, про його дату, час та місце повідомлений належним чином, про причини неявки представника до суду не повідомлено, будь-яких клопотань на адресу суду не надійшло.

З огляду на викладене, врахувавши думку учасників судового засідання, суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника відповідача Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління пенсійного фонду України в м Києві на підставі даних матеріалів справи.

     Ухвалою суду від 18.05.2011 року   позовні вимоги Маніти О.Ф. до Управління пенсійного фонду України в Голосіївському Управління по нарахуванню та виплаті   пенсій Головного управління пенсійного   фонду України в м  Києві - протиправною бездіяльності по нарахуванню та здійсненню перерахунку і виплати   недоотриманої пенсії за період часу з 01.01.2010 року по 09.09.2010 року залишено без розгляду.

     Вислухавши пояснення  позивача, представника Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, дослідивши матеріали справи, суд вважає таким, що підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

    У судовому засіданні встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання пов’язане з наслідками авари на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Голосіївському м. Києва.

     Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон України про ЧАЕС). пенсії особам, віднесеним до категорій І- 4. встановлюються у вигляді: а) державної пенсії: б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Статтею 50 Закону  України про ЧАЕС особам, віднесеним до категорії 1. призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 2 групи    75 процентів мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно ст.54 Закону України про ЧАЕС. розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою по 2 групі інвалідності не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

    Управлінням пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва 23.02.2011 року на заяву позивача від 05 01 2011р відмовлено у здійсненні перерахунку відповідних державної та додаткової пенсій у розмірах, визначених ст.ст. 50, 54 Закону України про ЧАЕС.

     Згідно ч 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. У разі не відповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує   правовий акт який мас вищу юридичну силу (ч.4 ст. 9 КАС України).

     Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

     Конституційний   Суд   України   в   Рішенні   від   22.05.2008р.  №І0-рп/2008р.   у   справі   №1-28/2008р.   «Про   визнання неконституційними    положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких

законодавчих актів України» дійшов висновку, що законами про Держбюджет неможна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх чи скасовувати їх. оскільки з об»єктивних причин це створює протиріччя в законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав громадянина (п.7.1 Рішення). Зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, всиновлення іншого (додаткового) правового регулювання

відносин ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3. частині другій статті 6. частині другій статті 8. частині другій статті I9. статтям 21, 22. пункту  І частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України (абзац

перший пункт) 5 мотивувальної частини) (п.5.3 Рішення). Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин не створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.   У   разі   необхідності  зупинення дії законів,   внесення  до   них   змін   і  доповнень,   визнання  їх   не чинними  мають використовуватися окремі закони (и 5.4 Рішення). У п.6 вказаного рішення зазначено, що рішення в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних

йми.

Пленум Верховного Суду України в п.5 постанови № 9 від 01.11 1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу               резидента України, постанови Верховної Ради України,  постанови і розпорядження  Кабінету  Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти

місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій  тощо підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно -

правовий акт, який піддягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

   Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до ч.І ст.28 Закону України   «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які ні працездатність, визначеного законом.

    Заперечення представника Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва в тій частині, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1   ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»    застосовується   виключно   для   визначення   розмірів   пенсій,   призначених   згідно   з   цим   Законом,   суд   вважає необґрунтованими. При цьому звертає увагу на те. що відповідно до ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гаранти встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком  Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком

       Оскільки, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенси не встановлений, то суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування відповідачем будь-якої величини, ніж встановлена ч.І ст.28 цього Закону, для розрахунку належної позивачу пенсії.

      Враховуючи наведене, суд не погоджується з доводами представника Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м Києва щодо обґрунтованості перерахунку належних позивачеві державної та додаткової пенсій на підставі Постанови КМУ«Деякі питання соціального захисту громадян» від 28.05.2008р №530 та Постанови Кабінету Міністрів України від 11 03.2009р. № 198 «Про деякі питання соціального захисту окремих  категорій громадян» та вважає позовні вимоги, пред»явлені до Управління Пенсійного фонду  України в Голосіївському районі м. Києва обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

 Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства є тому числі на виконання делегованих повноважень.

   За змістом   положень  ст.2 КАС  України, адміністративне судочинство   здійснюється з метою захисту вже порушених прав, свобод чи інтересів, при цьому можливість захисту відповідних прав, свобод та інтересів на майбутнє не передбачено і не підлягають задоволенню вимоги в частині зобов»язання відповідачів Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м Києві державної  адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та сплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі передбаченому  ст. 48 Закону України (Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на майбутнє.

      Відповідно до ст.94 КАС України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3,40 грн підлягають віднесенню за рахунок держави, оскільки позивач був звільнений від цих витрат при зверненні з позовом до суду.

      На підставі наведеного, ст.ст. 19, 22 Конституції України, ст.ст.  10, 48, 49. 50. 54. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.17,  19 Закону України «Про державні соціальні  стандарти  та  державні  соціальні  гарантії»,  ст.28  ч.І   Закону України    «Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування», керуючись статтями 2. 6. 7. 8. 9. 17. 71. 72. 94. 158-163. 167. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                         Постановив:

   Позов Маніти Олега Федоровича до Управління пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління по виплаті пенсій Головного управління  пенсійного фонду  України в м.  Києві - про визнання  протиправною бездіяльності по нарахуванню та здійсненню перерахунку та виплати недоотриманих сум пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - задовольнити частково.

Визнати за Манітою Олегом Федоровичем право на отримання:

   - додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно ст.50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

     - державної пенсії, згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої ч І ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

   Визнати протиправними дії Управління  Пенсійного Фонду України у  Голосіївському районі  м. Києва, що полягали у нарахуванні Маніті   Олегу Федорович) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та державної пенсії з порушенням вимог ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва провести перерахунок, а Управління по нарахуванню га виплаті пенсій Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити Маніті Олегу Федоровичу, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 2 групи інвалідності з 10 вересня 2010р. по 18 травня 2011 року  з урахуванням проведених виплат:

     - додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком:

     - державної пенсії, згідно ст.54 Закону України   «Про статус і соціальний захист громадян які, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

      В задоволенні решти позовних вимог відмовити

     Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до суд; апеляційної інстанції через Голосіївський районний суд м. Києва з одночасним направленням копії апеляційної  скарги особою, яка її подає, до сулу апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

    Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та в порядку, передбачених ч.4 ст. 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється і наступного дня після закінчення п»ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Судія

 і такі бувають рішення,  тоді готуйте і подавайте новий позов до суду. 03.06.2011 рік С.П. 

 

                                                                                                          

       Справа №2а-799-1/ 10

                                                                  

                                                                      П О С Т А Н О В А

                                                                І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

11 січня 2011 року суддя Святошинського районною суду м, Києва Морозов М.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Полякової Любові Трохимівни до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва. Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про призначення, перерахунок та стягнення заборгованості з виплати пенсії по інвалідності, то настала внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою,

                                                            встановив:

Полякова Л.Т.  звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва. Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії по призначенню і виплаті пенсії, як інваліду 2 групи з числа ліквідаторів, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС: зобов'язання призначити з моменту звернення   з адміністративним позовом до суду, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії. 2 група інвалідності, основну державну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову державну пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ч.4 ст. 54. ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ч.І ст. 28 Закону України « Про обов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи зміну розміру мінімальної пенсії за віком Та зробити перерахунок і виплату виниклої заборгованості з 1.01.2004 р., з урахуванням індексації в наслідок інфляції, враховуючи попередні виплати і рішення суду.

При цьому посилається нате, що перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у Святошинському р-ні м. Києва, де отримує пенсію по інвалідності 2-ї групи як учасник ліквідації аварії на ЧАКС. категорія 1, згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Їй повинні буди робити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до вказаного закону, але недоплачували з моменту призначення пенсії. Статтями 50, 54 даного Закону передбачено, що розміри пенсій для інвалідів 1 категорії, щодо яких встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-й групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяна здоров'ю особам, які є інвалідами 2-ї групи, віднесеним до категорії 1, призначається в розмірі 75 % мінімальної за віком. Оскільки зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про о деяких законодавчих актів України» до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині встановлення розміру пенсій для інвалідів відмінені  рішенням Конституційною Суду України від 22.05.2008 р. №і0-рп/2008. тому вона змушена була   звернутися у жовтні 2010 р. до відповідача з проханням перерахувати їй державну та додаткову пенсію на рівні, не нижчому за мінімальний розмір пенсі   визначеної зазначеним Законам, але отримала відмову листом від 21.10. 2010 р., і діями відповідача порушуються її права, а позиція відповідача не ґрунтується на  законі.

Суддя, вивчивши позов, письмові докази по справі, заперечення на позов відповідачів, прийшов до висновку, що позов підлягає  частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Встановлено що Полякова Л.Т. є інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, її було віднесено до  1   категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Полякова Л.Т. перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва, де й отримує пенсію. Полякова Л.Т. 20 жовтня 2010 р. звернулася до Управління пенсійного фонду України в Святошинському р-ні м. Києва із заявою про перерахування державної та додаткової пенсії  у розмірі відповідно до ст.ст.. 50. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України віл 9.07.2007 р., але Управлінням пенсійного фонду  України в Святошинському р-ні м. Києва їй була дана відповіді, під 21.10.2010 р. про відсутність  підстав для обчислення пенсії в бік її збільшення.

Ухвалою судді від 11 січня 2011 р. було залишено без розгляду позовні вимоги Полякової Л.Т. до Управління

фонду України в Святошинському районі м. Києва. Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії по призначенню і виплаті пенсії,  як інваліду 2 групи і числа ліквідаторів, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕ С за період з 01.01.2004 р. по 27.04.2010 р., зобов'язання призначити з моменту звернення з адміністративним позовом до суду , як постраждалій   внаслідок Чорнобильської катастрофи,   1   категорії, 2 група інвалідності, основну і в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову  державну пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ч.4 ст. 54. ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист   громадян, які постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи». ч.І  ст. 28 Закону   України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування», враховуючи зміну розміру мінімальної пенсії за віком, та зробити перерахунок заборгованості з 1.01.2004 р., з урахуванням індексації внаслідок інфляції, враховуючи   попередні виплати і рішення суду.-станом на 27.04.2010 р. на підставі ст.ст. 99, 100 КАС України.

Згідно ст.46 Конституції   України   громадяни  мають  право  на соціальний захист,  що  включає   право  на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової пірати працездатності, втрати годувальника, безробіття з неналежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

 Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування», П. 2,ч. 1 ст. 8 даного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) чи була призначена пенсія ( щомісячне довічне грошове утримання) іншими законодавчими актами, але вони мали право призначення пенсії за законом «Про пенсійне забезпечення», якщо не отримують пенсію (щомісячне іонічне грошове утримання) з інших джерел, а також її не отримують у випадках, передбачених цим законом, члени їхніх сімей. Якщо особа мас право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». їй призначається одна пенсія за її вибором. При цьому, різниця між розміром пенсії, на котрий має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії з солідарної системи відповідно до цього закону фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

У розумінні ч.І ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум-вартісна величина достатнього для   забезпечення  нормального функціонування організму людини, збереження   його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору них для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Відповідно до ст. 2 даного Закону прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

     Отже, новий мінімальний  розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Розмір мінімальної заробітної  плати на 1998, 1999 роки встановлювався законами України про встановлення  величини вартості межі  малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плази на відповідні роки, на 2000-2003 роки-законами України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на відповідні роки, на 2004-2009 роки - законами України про державний бюджет на відповідні роки.

Відповідно до ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи»,   у  разі  збільшення  розміру  прожиткового  мінімуму для   осіб,  які   втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1. 2, 3. 4 категорій, та   розмір   щомісячної компенсації сім'ям за  втрату  годувальника  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи.

Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Суми, з яких здійснювався розрахунок виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначалися згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. Хні «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» (втратила чинність з 1 вересня 21108 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та від 26 липня 1996 р. №836 «Про компенсаційні виплати їм. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно ч.4 сг.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового  акта Конституції України,  закону  України, міжнародному договору. згода на обов'язковість .якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт. який маг вищу юридичну силу.

.Згідно ст.49 Закону   України  «Про   статус   і   соціальний   захист   громадян,   які   постраждати   внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій  І. 2. З і 4. встановлюються у вигляді пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на  державну  пенсію.   Державні   пенсії особам,   віднесеним   до   категорії 1, - пенсія   по   інвалідності   внаслідок Чорнобильської   катастрофи та пенсія  в  разі   втрати  годувальника  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи - призначаються відповідно до ст.54 Закону.

Відповідно до ст.50   зазначеною Закону особам,  віднесеним до категорії   І, які  с інвалідами  2-ї групи, призначається помісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 проценті мінімальної пенсії за віком, Закону України , «Про статус  і  соціальний  захист громадян,   які   постраждали   внаслідок Чорнобильської   катастрофи».

 Згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про   статус   і   соціальний   захист   громадян,   які  постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи"  розмір  пенсії по   інвалідності   2-ї  групи,   щодо  яких   встановлено  зв'язок   з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.

Ті ж самі положення були про дубльовані в постанові КМ України від 30 травня 1997 р. №523 «Про затвердження застосування порядку обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку  з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», у п.4 якої передбачено, що у всіх випадках  пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчою по 2 групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком, по 3 групі інвалідності-6.

Відповідно до постанови КМ України від 3.01.2002 р. №1 ..Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим  категоріям пенсіонерів, фінансування  яких   здійснюється за рахунок  коштів державного бюджету» пенсії, передбачені ч.4 от. 54 цього Закону, розраховуються виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. Постановою КМ України від 13.07.2004 р. №894 «Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до частини 4 статті 54

Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС» було збільшено розмір пенсії, призначеної відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону, на 12 %. Згідно Закону України   «Про   статус   і   соціальний   захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі –інвалідам 2-ї групи-75 %  мінімальної  пенсії  за віком.

Відповідно до  вимог  ст.   28 Закону  України ..Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування" мінімальний   розмір   пенсії  за   віком   за   наявності   у  чоловіків   25,   у   жінок-20   років   страхового   стажу встановлюється  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не мас. Тому новий мінімальний  розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Виходячи з цього базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі ст. 54 Закону України «Про  статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи’’ повинна визначатися згідно з  Законами України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення". Державний бюджет  України на відповідний вік.

Тому, є всі правові підстави для встановлення пенсії позивачу по справі у бік збільшення на підставі зазначених нормативно - правових актів. Відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які їй працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсій, визначених ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1, 2. З, 4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які н внаслідок Чорнобильської катастрофи» та встановлено мінімальний розмір пенсії по інвалідності 2-ї групи для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 році-220 % прожиткової о мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно п.5.4 Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рн 2008 Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема, бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет  є   основним  фінансовим  документом  держави.   Через  своє спеціальне  призначення  цей  закон   не  повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет витої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя, у законодавстві. і як  наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони. Так, вищевказаним рішенням Конституційного Суду України визнано таким, що відповідають Конституції України (є конституційними) положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р. Л«107-У і. Отже. Конституційний Суд України вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 36-100 розділ) І і «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевою самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу.

Тобто,  у   даному   випадку   внаслідок  збільшення   прожиткового  мінімуму  підвищується   розмір  пенсій  та додаткових пенсій у розмірі, що дорівнює новому прожитковому мінімуму, і тому дії пенсійного органу не були законні відносно перерахування  та виплати пенсії Поляковій Л.Т. За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності   законів  над  підзаконними  актами,  при  визначенні  розміру  пенсії позивачеві  застосуванню підлягають ч. 1 ст.50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

З огляду на вищевикладене. пенсія позивачу повинна бути встановлена у відповідності з положеннями ст.ст.50. 54 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком - гірожиткового рівня для громадян, що втратили працездатність.

Позовні вимоги підтверджуються письмовими доказами, наданими позивачем по справі при подачі позову до суду.

 Таким чином вимоги є правомірними,, співвідносяться з вищевказаними нормативними актами, дослідженими доказами, суд вважає дії пенсійного органу протиправними, і виходить з того, що Поляковій Л.Т. в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму перерахунок  її пенсії повинен проводитись,  виходячи з нового розміру  мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.162  КАС   України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю  або   частково   чи   відмовити   в   його   задоволенні   повністю  або   частково.   У   разі   задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про зобов'язання відповідача вчинити певні  дії.

 Суд вважає що позові   вимоги Гуменюк В.І. підлягають задоволенню, починаючи з 27.04.2010 р.. бо  позов був поданий до суду 27.10.2010 р., враховуючи вимоги ст.ст. 99,  100 КАС України та ухвалу сулу  від 11.01.201І р.

Не  погоджується  суд   з  вимогами  про зобов'язання  відповідача  зробити  перерахунок  і  виплату  виниклої заборгованості з урахуванням індексації внаслідок інфляції, бо такі вимоги не узгоджуються з положеннями КАС України  та нормами матеріального права. Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від  І2.0.3.2008 р. "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» до об'єктів індексації  не відносяться додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплата до пенсії, які визначаються залежно віл прожиткового мінімуму.

 В силу ст. 256 КАС України присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Згідно ст.94 КАС України судові витрати по справі слід компенсувати за рахунок .Державного бюджету України, бо позивач при подачі адміністративного позову до суду по закону була звільнена від сплати судового збору.

Па підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19. 22, 46 Конституції України, ст. 49. 50, 51, 54, 67. 71 Закону України .. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 8, 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". ст. ст. І, 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.ст. 2, 9, 11.12, 55. 70. 71, 86, 94. 99, 100, 158-163, 183-2,256 КАС України, суд

                                                                   постановив: 

Адміністративний    позов   Полякової   Любові   Трохимівни   до   Управління    пенсійного   фонду    України    в  Святошинському   районі   м.   Києва.   Управління   по  нарахуванню  та  виплаті  пенсій  Головного  управління Пенсійного фонду України в м. Києві про призначення, перерахунок та стягнення заборгованості з виплати пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, задовольнити їй частково.

Визнати  протиправними дії Управління  пенсійною фонду  України  в Святошинському районі м. Києва по призначенню та виплаті Поляковій Любові Трохимівні, як інваліду 2 групи з числа ліквідаторів, потерпілих внаслідок аварії  на Чорнобильській АНС, категорія 1, з  27 квітня 2010 року

Зобов’язати  Управління    пенсійного   фонду    України    в  Святошинському   районі   м.   Києва  призначити Поляковій  Любов  Трохимівні. як інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи. категорія 1. державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч,4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахованої від встановленою законом  прожиткового  мінімуму   для   осіб,   які   втратили   працездатність,  згідно  ч.І   ст.   28   Закону  України   «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховуючи зміну розміру мінімальної пенсії за віком, та зробити відповідний  перерахунок та виплату виниклої заборгованості, починаючи з 27 квітня 2011 року.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва призначити Поляковій Любов Трохимівні, як інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія І, додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком згідно ст. 50 Закону України «Про статуї і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно ч.І ст. 28 Закону України   «Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування»,  враховуючи зміну розміру мінімальної пенсії за віком, та зробити відповідний  перерахунок та виплату виниклої заборгованості, починаючи з 27 квітня 2011 року.

Постанова суду в частині присудження   виплати  пенсії  у   межах  суми  стягнення  за один  місяць підлягає негайному виконанню.   

В іншій  частині позову відмовити.                                                                                                                 

Судові витрати по справі компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі апеляційної  скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови

 

                                                                                                          Справа №2а-3143/11

 

 

                                                ПОСТАНОВА

                                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

20 травня 2011року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

 головуючого -  судді  Коваль О.А.

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Гоцика    Петра Васильовича до Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про перерахунок пенсії.

 

                                           ВСТАНОВИВ:

 

     Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва перерахувати та виплатити йому пенсію та додаткову пенсію, посилаючись на те, що він є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС та отримує пенсію, призначену йому у відповідності з Законом України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно ст. 54 Закону розмір пенсії для інвалідів 2 групи повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за віком. Також відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих  внаслідок   Чорнобильської    катастрофи»    інвалідам    2    групи виплачується   додаткова пенсія за шкоду  заподіяну  здоров'ю   у   розмірі   75   %  мінімальної пенсії за віком. Оскільки зазначені пенсії йому виплачуються у меншому розмірі, ніж передбачено вказаним законом, просить перерахувати розмір пенсій та здійснити відповідні виплати.

       Представник Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва

 Надав письмові пояснення, згідно яких проти позову заперечує, посилаючись  на те, що  пенсія позивачеві  виплачується  відповідно  до Постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 580 та від 16.07.2008р. № 654.

      Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

      Судом встановлено,  що позивач належить до першої категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 066384.   

      Позивачеві була призначена пенсія по інвалідності, внаслідок встановлення 2 групи інвалідності, пов’язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

       Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 2 групи, призначеної у відповідності, з цим І Законом, повинен бути не нижчим 8 мінімальних пенсій за вікові, а згідно ст. 50 цього Закону інвалідам 2 групи виплачується   додаткова пенсія   за   шкоду,  заподіяну   здоров'ю   у   розмірі   75   % мінімальної пенсії за віком.

       Таким чином, позивач має право на утримання пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій  за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

       Відповідно до частини другої статті І9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 

       Згідно з положеннями частини .четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України  у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий, акт, який має вищу юридичну силу. У зв'язку; з цим при визначенні розміру пенсій позивачеві підлягають застосуванню саме ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 та від 16.07.2008р. № 654, на які присилається відповідач в своїх Запереченнях і які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.     

       Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок! Чорнобильської катастрофи» вбачається, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх  нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

       За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за. віком визначається лише за правилами, що передбаченими частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

        Зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни  повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть - якщо такі зобов’язання  містяться у законодавчому_акті, який загалом  не має: автоматичної прямої дні (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку розміру державної пенсії та  щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсій за віком використовується    як розрахункова величина для визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії, передбаченої  Законом   України   «Про   статус   і   соціальний  захист   громадян,   які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визнання розміру саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

        Законом  України «Про державний бюджет на 2011р.» розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність становить 764 грн.

        Як видно з листа Управління пенсійного фонду України в Святошинському районні м. Києва від 05. 04.2011р. перерахунок пенсії позивача щодо вимог ст. ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснено не було.

        Розмір державної пенсії повинен бути не менше - 764 х 8 = 6 12 грн., додаткової - 764 х 75% = 57З грн.                     ;'

        За  таких   підстав  бездіяльність   Управління   пенсійного   фонду   України   у Святошинському районі м. Києва, що полягає у відмові Гоцику П.В. здійснити перерахунок пенсії  і додаткової пенсії та привести їх розмір у відповідність з Законом  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправними.                       

       А тому суд; при ходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії Гоцика П.В. з 04 квітня 2011р. з підвищенням її до 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсі у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру  мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкову державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.  

        На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус  та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 9, 69-71, 94, , 158-163, 183-2,256  КАС України, суд -     

 

                                      ПОСТАНОВИВ:

 

         Позов задовольнити.

         Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва противоправною.

         Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату Гоцику Петру Васильовичу державної пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсію за шкоду, заподіяну  здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04 квітня 2011р. за виключенням проведених виплат з послідуючими перерахунками у відповідності до зміни розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.          

          Постанова підлягає негайному виконанню; 

          Постанова може  бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

  суддя

 

 

                                                                                                                           Справа № 2-а-964/11

 

                                                          ПОСТАНОВА

                                                    ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

          25 березня 2011 року                         Солом'янський районний суд міста Києва

          у складі: головуючого судді       - Букіної О.М.

          при секретарі                        - Возному М.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сидоренка Володимира Володимировича до Управління пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва та Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головною управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними і;і зобов'язання здійснити перерахунок пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧЛІ С 1-ї категорії інваліда 1-ї групи по захворюванням пов'язаних з Чорнобильською катастрофою. -

                                                   ВСТАНОВИВ:

        У лютому 201 1 року Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Позивач просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01.01.2010 року по теперішній час: визнати відмову управління пенсійного фонду в Солом'янському районі м. Києва щодо нарахування і виплаті несплаченої позивачу пенсії як інваліду 1 групи згідно ст. 50,54 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.01.2010 року по теперішній час незаконною; зобов'язати управління пенсійного фонду в Солом'янському районі м. Києва встановити та зробити перерахунок пенсії з моменту звернення позивача до суду, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, основну державну пенсію згідно ч.4. ст.54 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановивши її у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком і урахуванням вимог ч.3 ст. 67 та додаткову державну пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю згідно ст.. 50 встановивши ЇЇ у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ч.3 ст. 67 та зробити перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2010 року з урахуванням раніше здійснених виплат: зобов'язати відповідачів нарахувати і виплатити як постраждалому в внаслідок Чорнобильської катастрофи, основну державну пенсію згідно ч.4. ст.54 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановивши її у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком з урахуванням вимог ч.3 ст. 67 та додаткову державну пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю згідно ст.. 50 встановивши її у розмірі 100% мінімальної пенсії за віком з урахуванням вимог ч.3 ст. 67 та зробити перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2010 року з урахуванням здійснених виплат.

         Свої вимоги Позивач мотивує тим. що має право на отримання пенсії в розмірі не нижче 10 мінімальних пенсій за віком, а також на отримання додаткової пенсії в розмірі І00% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому вважає, що відповідач зобов'язаний вчинити дії спрямовані на перерахунок та забезпечення виплати пенсії позивачу за період з 01.01.2010 року з врахуванням положень ст.ст. 50. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, встановленого законом на відповідний рік.

         Зазначає, що відповідно до рішення Конституційного суду України від №10-рп/20()8 від 22.05.2008р. зміни, внесені Законом про бюджет на 2008 рік. до статей 50. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Незважаючи па це, основну та додаткову пенсію у передбачених Законом розмірах відповідач йому не нараховує та не виплачує.

 

       Також посилається на те. що ним пропущено встановлений законом строк на звернення до суду з поважних причин, а тому просив поновити його починаючи за період з 01.01.2010 року по теперішній час.

      В судове засідання позивач не з'явився надавши до суду заяву в якій просив суд розглядати справу у його відсутності. Позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

      Представники відповідачів в судове засідання не з'явились. Про розгляд справи були повідомлені належним чином.

      Відповідно до ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судовою розгляд), без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

      Враховуючи вшиє наведене суд вважає за можливе розглянути справу па підставі наявних у ній доказів.

      Відповідно до частини 1. 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свою рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

       Відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства Украйні адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ним Кодексом або іншими законами.

      Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

      Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 14.03.2011 року частину вимог позивач за період з 01.01.2010 року по 07.08.2010 року залишено без розгляду.

       Суд  дослідивши та оцінивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

       Сидоренко В.В. згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії є інвалідом І групи із захворюванням, яке пов'язане з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (а.с.19).

       Позивач, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АНС 1-ї категорії, інвалід першої групи, як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 22.02.1991 р. № 796-Х11. має право на держави) пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, згідно ст. 49 Закону.

       Відповідно до ст.50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії І призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - інвалідам 1 групи – 100% процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

       В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 1 категорії згідно ст. 54 Закону № 796-ХІІ щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - по І групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком.

       Разом з тим. згідно підпунктів 12 та 15 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України па 2008 рік та про внесення змій до деяких законодавчих актів України» віл 28.12.2007 р. N 107-УІ. статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у нових редакціях, і розмір додаткової пенсії для інвалідів І групи був визначений в сумі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по 1 групі інвалідності не менше 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

      Проте згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рн 2008 внесені до вказаних статей зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), а тому з 22.05.2008р. дія статей  50 та 54 Закону № 796-ХІІ була підновлена у попередніх редакціях.

    Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 22.05.2008 р. сума додаткової пенсії для інвалідів І групи знову встановлена в розмірі 30 процентів прожитковою мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії по 1 групі інвалідності - не менше 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

     Згідно із ст.. 52 Закону України « Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 року № 2154-УІ встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2010 - 695 гривень, з 01.04.2010 року -706 гривень, з 01.07.2010 року-709 гривень, з 01.10-723 гривні.

      У відповідності із постановою Кабінету Міністрів України на 2010 рік» від 5 травня 2010 року № 331 втратили чинність пункти 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від II березня 2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року № 1375 «Про доповнення пункту З постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2009 року № 1252»

      Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 були зазначені мінімальні розміри пенсій, розміри додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю та розмір компенсації в разі втрати годувальника.

      Згідно з піди.2 п.1 цієї постанови встановлено починаючи з 1 липня 2008 року доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії ( без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексацій та інших доплат, встановлених законодавством) досягали таких розмірів: в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: інвалідів І грипи-870 грн.. інвалідів II групи-820 гри., інвалідів II груин-760 гри.

      Відповідачем-1 було проведено виплату пенсії позивачу у розмірі 1086. 90 гри., то складається з основною розміру пенсії з обмеженням -870 грн.. додаткової пенсії інваліду І групи -216.90 грн.

      Таким чином, розмір основної та додаткової пенсії Позивачу одночасно був врегульований по-різному і різними нормативними актами. За загальних умов у випадку правової колізії застосуванню підлягають норми нормативного акту, який є вищим за юридичною силою, тобто - в даному випадку - норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

      Встановлено, що у 2010 році після відновлення з 22.05.2008р. дії сі.50. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахунок пенсії та додаткової пенсії Позивачу здійснюється в розмірах. передбачених Постановою КМ України №530 .

       Таким чином, у період, коли діють два одно предметні нормативно-правових акти, що по-різному регулюють встановлення розміру одноразової щорічної допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідачем-1 необґрунтовано застосовано той акт, що має нижчу юридичну силу - Постанову КМ України №530 віл 28.05.2005р.. а Закон України, який має вишу юридичну силу. Відповідачем не застосовано.

      З огляду на це, вимога Позивача про визнання протиправними дій Управління пенсійною фонду України у Солом'янському районі м. Києва щодо відмови у нарахуванні і  виплати йому основної та додаткової пенсій у відповідності до статей 50 та 54 Закону № 796-XII та в частині зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу відповідної пенсії, суд вважає обґрунтованими, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню починаючи з 07.08.2010 року до дня ухвалення судового рішення по справі. тобто по 25.03.2011 року.

      Що стосується вимог позивача до Управління по нарахуванню та виплаті пенсій Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві суд вважає їх такими, що задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження порушення його прав діями даного відповідача.

       Па підставі викладеного та керуючись ст. 19. 46. 55 Конституції України, ст. 50. 54. 67.70.71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської   катастрофи»,   ст.   28   Закону   України   «Про  загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування», ст. 9. 69-71. 94, 97, 100, 158-163, 167,254,256 КАС України, суд -

                                           ПОСТАНОВИВ:

       Позов Сидоренка Володимира Володимировича задовольнити частково.

      Визнані протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Києва щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної Сидоренку Володимиру Володимировичу пенсії згідно ст.ст. 50. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в період і 07 серпня 2010 року по 25 березня 2011року.

      Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі міста Кінва здійснити перерахунок та виплату Сидоренку Володимиру Володимирович) за період з 07 серпня 2010 року по 25 березня 2011 року, з урахуванням виплат здійснених за цей період:

      - державну пенсію відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не менше 10 (десяти ) мінімальних пенсій за віком:

       - щомісячну додаткову пенсію відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком.

       В іншій частині позовних вимог позивача відмовити.

      Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ним Кодексом. якщо таку заяву не було подано.

     Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративної о суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

   Суддя :

 і такі бувають рішення,  тоді готуйте і подавайте новий позов до суду. 09.06.2011 рік С.П. 

 

Якщо справа пійшла до Апеляційного суду даю зразок клопотання про пришвидчення розгляду справи у суді:

 

 

 

 

                                                            

                                                      Позивач:

 

                                                      

                                                       

 

                                                        

                                                    

Судді Київського апеляційного адміністративного суду

А. О. Шаповал

 

Маніта Олег Федорович

мешкаючої за адресою: м. Київ 03143, вул.. Метрологічна, 1, кім.46,т.257-76-15. 

 

по адміністративній справі № 2а-2707/09

                                                      Клопотання

                       Вельмишановний  Анатолію Олексійовичу !

 

          Прошу на передодні 25 –тих роковин Чорнобильської катастрофи прискорити розгляд у Київському апеляційному  адміністративному суді  адміністративної справи №2а -2707/09  Постанови від 18.11.2009 року, винесеної суддею Голосіївського районного суду м. Києва Іваненко Ю.Г, як виняток в зв’язку тим, що я є інвалідом - ліквідатором ІІ групи захворювання пов’язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, маю цілий букет хвороб з 1996 року, на виконання державними органами Указу  Президента України N 937/2010 від 11 жовтня 2010 року та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 р. N 2082-р, а також Постанови Верховної ради України за N 3037-VI від  17 лютого 2011 року – покращення соціального захисту інвалідів – ліквідаторів з боку державних органів. Щоб  повернутися до повноцінного життя мені необхідно зробити операцію –  по пересадці кісного мозку ( спинного кісного мозку якій відтворює повноцінне кровотворення у організмі людини, але лікарі не дають ніяких гарантій що я одужую і  почну повноцінне життя) така операція дуже коштовна, така операція коштує в залежності де її будуть робити у нашій державі чи закордоном і коштує від 50 до 100 тисяч доларів, зараз  пенсія яку я отримую від держави дорівнює – 2236 гривень, тому  дай боже щоб не погіршився стан мого  здоров’я, а інше якось подолаємо. Щоб підтримувати своє здоров’я у належному стані мені потрібно щоденно приймати гематологічні  препарати які дуже коштовні, 3-4 рази на рік лікуватися у лікарнях де треба також покупати ліки за власні кошти, а що поробиш таке життя, зараз  пенсія яку я отримую від держави дорівнює – 2236 гривень , значна частина якої йде на утримання житла у гуртожитку і придбання ліків, як мені доводиться виживати у цей дуже складний для України час в зв’язку з фінансовою кризою говорити не хочеться, ціни зростають чи не кожного дня  на мої ліки.

         Розгляд справи дуже прошу щоб відбувався за моєю особистою присутністю.  

        Заздалегідь вдячний Вам особисто за розуміння, підтримку  та допомогу тому хто  у вже  далекому 1986 році  віддав саме найдорожче - своє здоров’я, до кінця виконавши свій громадський обов’язок, захистивши собою Вас, Ваших рідних і близьких, наш рідний Київ, Народ України та все Людство, зменшивши наслідки самої великої техногенно-екологічної катастрофи 20-го століття , якої ще не знало людство.

       Маю надію на те, що Ви особисто зрозумієте мене, та позитивно вирішити моє особисте клопотання до Вас.  

       З повагою,

                                                                                                   О.Ф. Маніта.                                                        5 січня 2010 року.

 

Додатки:   1. Копія паспорту та індефікаційного коду.
                        2. Копія посвідчення і вкладки особи що постраждала від Чорнобильської катастрофи.
                        3. Копія - Експертний висновок.
                        4. Копії  двох довідок з акту обстеження МСЕК

                        5. Копія Постанови Голосіївського районного суду м. Києва.

                          6. Копія медичної довідки.

 

 

Далі буде чекайте.

 

Дорогі побратими! Нижче подаю до вашого відома нові матеріали, які можуть бути корисними у розв’язанні проблем вашого соціального захисту.

Сергій Красильніков.23.03.2011 рік

 

 

 

 

                                                          

                                                      Позивач:

 

                                                      

                                                       

 

                                                        

                                                        

Судді Київського апеляційного суду

 М.І. Іванову

 

Магліч Микола Володимирович

Інвалід – ліквідатор 1 ої групи,

Ампутовано дві ноги.

мешкаю за адресою: м. Київ 03179, вул.. Чорнобильська, 10, кв.99,т.423-18-69. 

 

 

                                                                            по адміністративній справі № 2а-1271/2010

                                                   Клопотання

                Вельмишановний  Анатолію Олексійовичу ! 

 

          Прошу прискорити розшук моєї адміністративній справі № 2а-1271/2010     та прискорити розгляд її у Київському апеляційному  суді  адміністративної справи № 2а-1271/2010,  Постанови від 22. 12.2010 року, винесеної суддею Святошинського районного суду м. Києва Кривовяз А.П., як виняток в зв’язку тим, що я є інвалідом - ліквідатором І групи, ампутовані дві ноги, потребую сторонню допомогу при пересуванні, захворювання пов’язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, маю цілий букет хвороб з 1994 року. Про відзначення 25-тих роковин Чорнобильської катастрофи на виконання (Указу  Президента України N 937/2010 від 11 жовтня 2010 року та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 р. N 2082-р., а також  Постанови Верховної ради України за N 3037-VI від  17 лютого 2011 року) У 2005 році мені ампутували другу ногу, за цей час мені зроблено 7 операцій, останню влітку цього року. Щоб підтримувати своє здоров’я у належному стані мені потрібно щоденно приймати гормональні препарати які дуже коштовні, 3-4 рази на рік лікуватися у лікарнях де треба також покупати ліки за власні кошти, а що поробиш таке життя, зараз  пенсія яку я отримую від держави дорівнює – 2150 гривень, значна частина якої йде на придбання ліків, як мені доводиться виживати у цей дуже складний для України час в зв’язку з фінансовою кризою говорити не хочеться, ціни зростають чи не кожного дня  на мої ліки.  

         Розгляд справи дуже прошу щоб відбувався за моєю особистою присутністю.  

        Заздалегідь вдячний Вам особисто за розуміння, підтримку  та допомогу тому хто  у вже  далекому 1986 році  віддав саме найдорожче - своє здоров’я, до кінця виконавши свій громадський обов’язок, захистивши собою Вас, Ваших рідних і близьких, наш рідний Київ, Народ України та все Людство, зменшивши наслідки самої великої техногенно-екологічної катастрофи 20-го століття , якої ще не знало людство.

       Маю надію на те, що Ви особисто зрозумієте мене, та позитивно вирішити моє особисте клопотання до Вас.

       З повагою,

.                                                                                   М.В. Магліч.

           1 березня 2011 року.

Додатки:   1. Копія паспорту та індефікаційного коду.
                   2. Копія посвідчення і вкладки особи що постраждала від Чорнобильської катастрофи.
                        3. Копія - Експертний висновок.
                        4. Копії  двох довідок з акту обстеження МСЕК

                        5. Копія Постанови Святошинського районного суду м. Києва.

 

 Зразок Скарги на дії суддів, які затягують розгляд справи:

 

підстави внесення подання про звільнення суддів з посад за порушення ними присяги :

вчинки, які є порушенням суддею присяги, а саме:

- вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів;

- незаконне отримання суддею матеріальних благ або здійснення витрат, що перевищують доходи такого судді та членів його сім'ї;

- умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом;

- порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

копія:  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Адміністрація Президента України 

Головне управління з питань  судоустрою

01220 м. Київ, вул. Банкова, 11

 

 

Від …………………….

 

 

                                        СКАРГА
На порушення присяги судді ............ районного суду м. Києва …………...
 

         Не випадково своєю першою реформою Президент України М.Ф. Янукович проголосив курс на удосконалення судової системи, яка повинна стати ефективною, справедливої ​​і доступною для кожного громадянина.

         Перш за все - зміна процесуальних законів. А саме - суттєве скорочення термінів розгляду справ у судах в порядку цивільного, адміністративного та господарського процесу. Відповідно до реформи термін касаційного розгляду справ повинен зменшиться вдвічі. Скорочені строки на оскарження судових рішень до 5-10 днів. В адміністративному процесі ввели скорочене провадження, яке передбачає розгляд певної категорії справ протягом двох тижнів.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про статус суддів" суддя при здійсненні правосуддя зобов'язаний дотримуватися Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків, а також не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності. Присяга судді, зміст якої визначений статтею 10 цього Закону, вимагає від нього чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим. 
Зазначені обов'язки судді є професійними стандартами, що являють собою ту модель поведінки, яку суддя повинен ставити своєю ціллю і якої повинен дотримуватися. 
В статті 12 Кодексу професійної етики судді, затвердженого V з'їздом суддів України 24 жовтня 2002 року, зазначено, що суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною. 
Однак, в порушення цього, суддею …….. районного суду м. Києва ……… грубо порушуються професійні стандарти поведінки судді, нехтуються вимоги законодавства при вирішенні справ, принижується людська гідність особи, яка звертається за судовим захистом. 
У ……. році, до ………. районного суду  м. Києва,  мною було подано  адміністративні позови. Ці справи були розглянуті і по ним були винесені постанови суду. Відповідно до КАСУ, та у передбачений законом термін були подані апеляції:

                               Справа №…... Подана апеляція   ( дата).

                               Справа №………. Подана апеляція  ( дата) 

По справі №…., в ухвалі суду від дата року зокрема зазначено, що дана ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 5 днів з наступного дня після оголошення ухвали. Апеляція була подана на 5-й робочий день, відповідно до вимоги ухвали суду та закону.

Відповідно до п..1,2 ст. 188 КАСУ, суд першої інстанції через три дні після закінчення строку на  подання  апеляційної  скарги  надсилає  її разом зі справою до адміністративного суду апеляційної інстанції. Апеляційні скарги, що надійшли після направлення справи до адміністративного   суду   апеляційної   інстанції,   не   пізніше наступного    дня    після   їх   надходження   направляються   до адміністративного суду апеляційної інстанції. 
В (дата) року, я з письмовою заявою звернувся до голови …….. суду, з проханням надати інформацію де саме, на відповідний час знаходяться ці справи. У відповіді від ( дата ) року мені повідомили, що справи №№ готуються для направлення до суду апеляційної інстанції.
Обидві справи розглядав суддя ………
Вважаю, що відповідні дії, а саме затягування часу з направленням справ до суду апеляційної інстанції, по справі №  - вже 4 місяця!!!,  суттєво порушують мої права, а також:
ст.1 Зобов'язання додержувати поваги до прав людини;
ст.6 Право на справедливий суд; 
ст.13 Право на ефективний засіб юридичного захисту;  
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.
Ст. 8  Конституції України. В Україні визнається  і  діє  принцип  верховенства права. 
Одним з основних принципів верховенства права є неупередженість суддів.
Під час розгляду справ, я реалізуючи надане мені законом право, яке указано в  ст. 137 КАСУ, подав до суду уточнення до позовних вимог.  Дане уточнення розлютило суддю, про що він неодноразово, на кожному засіданні заявляв як мені так і потім моєму адвокатові. Причина такої зухвалої поведінки судді, відносно реалізації мною моїх законних прав, мені невідома. Можливо він був дуже роздратований тим, що йому довелось затратити 5 хвилин свого дорогоцінного часу на ознайомлення з уточненням. Можливо він втомився від «непосильної» праці і посада судді йому не підходить, припущення можливо продовжувати скласти різні… Але після даного інциденту, з боку судді, про неупередженість його ставлення до мене не могло бути і мови. Тобто гарантований мені Конституцією України принцип верховенства права відносно мене був порушений суддею! і судячи з стан справ – навмисного затримання передачі справ до апеляційного суду (по справі № вже 4!!! місяця), порушується і на цей час. 
У п.1 ст.2 КАСУ зокрема зазначено, що завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на  основі  законодавства,  в  тому числі  на  виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів, суддю   може    бути    притягнуто    до    дисциплінарної відповідальності  у  порядку  дисциплінарного  провадження, зокрема у разі невжиття суддею заходів щодо  розгляду  заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;

 

Відповідно до мотивувальної частини рішення КСУ N 19-рп/2010,  системний аналіз  норм Конституції (254к/96-ВР) та законів  України  дає  підстави  стверджувати,   що   діюча система судочинства в Україні підпорядкована гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.

Під час розгляду моїх справ, суддею неодноразово принижувалась моя людська гідність, суддя Наборозняк використовуючи недостатність мої фахових юридичних знань з приводу адміністративного процесу знущався з мене, на заявлені клопотання та уточнення реагував неадекватно, перекручуючи норми судового процесу намагався заплутати мене, а при спробі надати суду пояснення, перебивав, переривав судові засідання, а заслуховуючи заперечення на такі дії погрожував складанням адміністративного протоколу за неповагу до суду.

Подібна поведінка властива даному судді щодо багатьох відвідувачів суду, справи яких розглядає даний суддя.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про статус суддів" суддя при здійсненні правосуддя зобов'язаний дотримуватися Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків, а також не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності. Присяга судді, зміст якої визначений статтею 10 цього Закону, вимагає від нього чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим.
Пунктом 5 частини 5 статті 126 Конституції України встановлено, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги. 
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 131 Конституції України та статтею 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції" Вищий раді юстиції надані повноваження щодо внесення подання про звільнення суддів з посад, у тому числі за особливих обставин, однією з яких є порушення суддею присяг. 
Порядок здійснення Вищою радою юстиції своїх повноважень щодо розгляду питання про звільнення судді з посади за порушення присяги визначений статтею 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції". 
Так, зазначеною статтею (в редакції Закону України від 13 травня 2010 року N 2181-VI), який набрав чинності 15 травня 2010 року) передбачено, що питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4 - 6 частини 5 статті 126 Конституції України, Вища рада юстиції розглядає після надання кваліфікаційною комісією відповідного висновку або за власною ініціативою.

 Враховуючи вищевикладене, та на підставі ст. 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», прошу:

 1.         Провести дисциплінарне провадження відносно судді (……… районного суду м. Києва П.І.Б. ) та внести подання до Верховної Ради України про звільнення судді ПІБ з посади за порушення суддею присяги.

2.        Про результати повідомити мене письмово.
( дата )   

 

 

 



Создан 21 авг 2011



Если ты САМ не делаешь для себя что-то, то почему кто-то должен это делать для тебя?! НЕ ХВАТАЕТ ДЕНЕГ В БЮДЖЕТЕ - УБРАТЬ ЛЬГОТЫ ДЕПУТАТАМ!!! ЕСЛИ ВЫ НЕ БОРЕТЕСЬ ЗА СВОИ ПРАВА, У ВАС ИХ ЗАБЕРУТ! БУДЕТЕ СИДЕТЬ ДОМА, ДОЖДЁТЕСЬ!!! Всем друзьям, включая тебя, заходить на наш сайт минимум 1 раз в день!!!Если хочешь иметь пристойную пенсию и все государственные гарантии в полном объеме согласно Закона, тогда заходи на наш сайт мы тебя ждём, узнавай как это сделать сейчас, за это мы тебя обязуем рассказывать таким как и ты про наш сайт!!! Обращаемся ко всем посетителям нашего сайта, мы хотим узнать количество посетителей за сутки, поэтому с 14.04. по 14.07. 2020 года просим Вас зайти на наш сайт.У нас нет средств раскручивать и рекламировать наш сайт. Но у каждого, кто зашел на наш сайт и получил юридическую консультацию либо другую полезную информацию, есть возможность рассказать о нас и привлечь новых посетителей, которым была бы полезна и интересна тематика и проблематика нашего сайта.

Copyright © 2010 spilkachernobulja.io.ua